25-річчя Енцикліки «Veritatis Splendor» про моральне вчення Церкви

«Veritatis Splendor» (Сяйво істини) – енцикліка під такою назвою, присвячена моральному вченню Церкви, побачила світ 25 років тому. В центрі роздумів святого Івана Павла ІІ – панівний релятивізм. Сьогодні думками про цей документ ділиться архиєпископ Ріно Фізікелла

В урочистість Преображення Господнього, 6 серпня 1993 року, була оприлюднена енцикліка Святого Івана Павла ІІ «Veritatis Splendor» (Сяйво істини) щодо «деяких фундаментальних питань морального вчення Церкви». В центрі роздумів документу – панівний в актуальному суспільстві релятивізм. Однак, як підкреслював автор, «у глибині» людського серця «завжди залишається ностальгія за абсолютною істиною та спрага за досягненням повноти її пізнання».

Святий Іван Павло ІІ писав про кризу правди, про залежність свободи від істини (правда визволить вас), про «незмінну істину», про «об’єктивну правду» і про «інтегральну істину». «Бог робить людину учасником Свого закону, так що людина, завдяки делікатній спонуці провидіння, може дедалі більше пізнавати незмінну істину», – наголошує автор, вказуючи на те, що Церква завжди захищає «універсальні та незмінні закони», дійсні завжди та для всіх.

Інтерв’ю з архиєпископом Ріно Фізікеллою

З нагоди 25-річчя енцикліки наш колега Амедео Ломонако поспілкувався з архиєпископом Ріно Фізікеллою, Президентом Папської Ради сприяння новій євангелізації, який вказує на основні аспекти цього документа та підкреслює, що не існує жодних підстав для того, аби «підважувати навчання Папи Франциска в світлі попереднього навчання».

За словами ієрарха, в «зміненому культурному контексті, дуже позначеному секуляризмом і, як наслідок, сильним філософським релятивізмом», ця енцикліка представляє «чіткі орієнтири», фундаментальні точки, що залишаються «посиланнями для християнської доктрини».

Незмінні істини, універсальні моральні закони та динамізм

Відповідаючи на запитання про те, що мав на увазі святий Папа Іван Павло ІІ, коли писав про незмінні істини та універсальні моральні закони, архиєпископ Фізікелла зауважив, що коли говоримо про істину, слід мати «динамічну концепцію».

«Істиною для християн є, насамперед, оте живе Слово, яке нам залишив Господь. Не забуваймо, що Ісус каже: “Я – дорога, істина і життя”. Отож, вимір істини вимагає особистої зустрічі. Мова йде про істину Євангелія, про істину, представлену в Особі Ісуса Христа. Все те, що є змістом, який Ісус хотів передати Своїм учням і який від апостолів приходить аж до нас – це істина, яка дедалі більше відкривається на пізнання таїнства, яке нам було об’явлене. Існують деякі фундаментальні точки, що є поворотними моментами для догматичного й морального вчення Церкви. І вони залишаються незмінними», – пояснив Президент Папської Ради нової євангелізації, зазначаючи, що все це вимагає, як нагадує документ, «великого діла інтерпретації», адже «незмінна норма» ґрунтується на «істині Євангелія».

На думку ієрарха, для католицької Церкви неприйнятною є ідея про «істину, замкнену в собі самій», адже істина зі своєї природи «посилається на вірність, а також на свободу». «Істина, яка дедалі більше відкривається, є істиною, що дозволяє кожному віруючому, кожній людині, відкривати більшу свободу. Але це, однак, вимагає також вірності. Зв’язок між вірністю та істиною – це типовий зв’язок у біблійній концепції істини», – пояснив він.

Ні інструменталізації навчання Церкви

Відповідаючи на зауваження про те, що саме з посиланням на «Veritatis Splendor» деякі кола в Церкві критикують Папу Франциска за те, що він, мовляв, віддалився від католицької доктрини, архиєпископ Фізікелла наголосив на тому, що ніколи не слід інтрументалізувати навчання з метою протидіяти розвиткові доктрини.

«Коли існує інтрументалізовне застосування, то, боюся, там немає прагнення відкривати істину, як також немає вірності традиції Церкви. Думаю, що не існує жодних підстав для того, аби підважувати навчання Папи Франциска в світлі попереднього навчання. Слід, натомість, наголосити на тому, скільки послідовності є в розвиткові. Вважаю, однак, що потрібно уважно відчитувати все навчання Папи Франциска, а не лише якийсь виступ: мозаїку творять усі елементи, а не лише окремі камінці», – сказав Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації.