Блаженна Альфонсе-Марі Еппінґер: містичка та опікунка страждаючих

У Страсбурзі відбулася беатифікація черниці Альфонсе-Марі Еппінґер, що жила в середині ХІХ сторіччя та заснувала Згромадження сестер Найсвятішого Спасителя

Пізнавати Божі бажання та слідувати за ними, виконуючи Його волю. Так кардинал Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих, охарактеризував духовний шлях блаженної сестри Альфонсе-Марі (в миру –Елізабет) Еппінґер. У неділю, 9 вересня 2018 р., представляючи Святішого Отця, він беатифікував її під час урочистої Святої Меси в катедральному соборі Страсбурга (Франція).

Початок життєвого шляху

Елізабет Еппінґер народилася 9 вересня 1814 року в місцевості Нідербронн-ле-Бен, що в Ельзасі на сході Франції. Була першою з одинадцяти дітей в родині землеробів і виростала, відвідуючи місцеву парафіяльну церкву. Маючи слабке здоров’я, вже з дитинства пізнала, що означає постійно хворіти. Бувши слабкою тілом і практично неписьменною, зростала в набожності до Найсвятіших Тайн, а після першого Святого Причастя, всупереч тогочасним звичаям, попросила про можливість приймати його якнайчастіше.

Містичні явища

Не зважаючи на тілесну слабкість, Елізабет мала сильний характер та відзначалася великодушністю, що допомогло їй подолати чимало труднощів різного характеру, з якими зустрічалася в дитинстві та молодості. У 1846 році, під час загострення недуги, вона зауважила містичну присутність Ісуса, Який являвся їй, промовляв до неї та втішав.

Внаслідок цього Елізабет отримала дар передбачення майбутніх подій, які справджувалися. Слава про неї поширилася за межі Франції та досягла Риму. З різних кінців прибували люди, які хотіли побачити ту, яку називали «нідерброннською містичкою».

У липні 1848 року до Нідербронна прибув Страсбурзький єпископ Андре Ресс, щоб особисто перевірити містичні явища. Він влаштував Елізабет різні іспити, про необхідність яких говорила також Апостольська Столиця. За результатами кожного в ієрарха склалося враження, що перед ним – душа, сильна винятковими чеснотами.

Нова місія та одужання

У вересні того ж року Елізабет отримала від Господа доручення створити інституцію, що буде займатися допомогою бідним. Не зважаючи на те, що була в цей час дуже хворою, раптово одужала, щоб могти виконати це завдання, якому присвятила всі свої сили. Так розпочалася історія Згромадження Сестер Найсвятішого Спасителя, яке той же єпископ Ресс затвердив 28 серпня 1849 року.

Нова чернеча родина була віддана під опіку святого Альфонса Марії ді-Ліґуорі, й саме на його честь Елізабет взяла собі чернече ім’я сестра Альфонсе-Марі. На початку 1850 року вона склало чернечі обіти в Нідербронні, де постав матірній дім нового згромадження, яке називали також «Сестри Божественного Відкупителя».

Завершальний етап життя

Призначена єпископом першою Генеральною Настоятелькою, мати Альфонса Марія провадила Згромадження протягом 18 років. Спільноти швидко розросталися й поширилися не лише у Франції, але й в Німеччині, Австрії та Угорщині, пристосовуючи своє харитативне служіння до місцевих потреб, особливо, під час тогочасних війн та епідемії холери й тифу.

Серце засновниці перестало битися в Нідербронні 31 липня 1867 року, на 53-му році життя. Її послідовниці сьогодні несуть полегшення страждаючим і злиденним не лише в Європі, але також в Анголі, Камеруні, Аргентині, Болівії та Індії.