Папа до литовської молоді: виходити назустріч іншим, аби гоїти власні рани
Завершальною подією першого дня візиту Папи Франциска до країн Балтії була зустріч з молоддю, що відбулася на Катедральній площі Вільнюса, столиці Литви.
Зворушливе свідчення Моніки
Зустріч розпочалася зворушливим свідченням молодої литовки Моніки, яка перед великою кількістю молодих людей, що наповнили площу, мала мужність розповісти про найболючіші та найбільш хвилюючі моменти свого життя: бабуся Моніки передала їй красу віри й була для неї свідченням безмежної Божої любові. На жаль, її дитинство було наповнене стражданням, бо батько часто її бив і принижував, а після того, як втратив роботу, вдався до пияцтва. Не отримавши достатньо любові у сім’ї, дівчина пробувала шукати їй заміни серед друзів, і, навіть, в алкоголі. Але досить швидко зрозуміла, що це все не приносило їй справжнього щастя.
Потрапивши на парафію отців-францисканців, Моніка пережила навернення, вона молилася за свого батька і знайшла у собі силу першою попросити в нього пробачення. На жаль, п’ять років тому її батько вчинив самогубство. «Я не уявляю, як би я могла жити, якщо б тримала гнів у своєму серці аж до його смерті», – зазначила Моніка, складаючи подяку Господеві за те, що звільнив її з темряви і болю та подарував Своє прекрасне світло.
Сила віри Йонаса
Зворушливим було також і свідчення віри Йонаса, ураженого автоімунним захворюванням, який розповів, наскільки великою підтримкою в його житті є сім’я та віра. Кожного дня по три години Йонас перебуває в лікарні, де йому проводять діаліз. Він постійно живе в надії отримати нирку від донора, або одужати. Незважаючи на це, він зазначив, що це найкращий період його життя. «Бог і моя сім’я, – наголосив він, – це скала, на яку я можу опертися, моя надія й моя підтримка, і в радості і в болі».
Божа благодать для того, аби піднятися з руїн
Звертаючись до молоді, Папа Франциск, насамперед, подякував Моніці та Йонасу за їхнє свідчення. Вказуючи на Катедральний собор, перед яким проходила зустріч з молоддю, Святіший Отець зазначив, що подібно до нього, їхнє життя було повне подій, які намагалися їх зруйнувати, пожеж, після яких, здавалось би, неможливо було б піднятися.
«Не раз цей храм охоплювало полум’я, його нищили, і, незважаючи на це, завжди знаходились люди, які знову його відбудовували, які не відступили перед труднощами і не опустили рук» , – сказав Папа, додавши: «Так само й свобода вашої Батьківщини збудована на тих, хто не відступив перед жахом і горем».
Звертаючись до Моніки та Йонаса, Його Святість зазначив, що страждання могло повністю їх знищити. «Але ви тепер тут, – наголосив він, – щоб ділитися своїм досвідом з точки зору віри, даючи нам зрозуміти, що Бог дав вам благодать витерпіти, аби піднятися й далі прямувати у житті».
Зустріч з іншими відкриває на Божу благодать
Відповідаючи на це риторичне запитання: «Яким чином на вас вилилася ця Божа благодать?» – Святіший Отець вказав на важливість підтримки з боку добрих людей, яких вони зустріли на своєму шляху. «Господь нас спасає, вчиняючи нас частиною певного народу», – додав він, наголошуючи: «Ніхто не може сказати: “Я спасаюся сам”, ми всі взаємопов’язані, всі перебуваємо “в мережі”. Прагніть святості, починаючи від зустрічі і сопричастя з іншими, звертаючи увагу на їхні потреби».
Посилаючись на свідчення Моніки і Йонеса, Папа Франциск вказав на велику роль їхньої участі у житті спільноти. «Прагнучи Бога, – наголосив він, – ви вийшли з себе самих і змогли споглядати очима Бога те, що відбувалося у вашому серці».
Молитва – школа слухання Святого Духа
Папа підкреслив велике значення молитви, в якій «вчимося слухати Святого Духа, розпізнавати знаки часів і відновлювати сили для того, аби далі звіщати Євангеліє кожного дня». За його словами, молитва допомагає нам усвідомити, що не все залежить від нас, і що ми не самі.
Допомагати іншим
Папа Франциск підкреслив, наскільки є корисним допомагати іншим, тим, хто страждає ще більше від нас. «Бачити слабкості інших, – зазначив він, – відкриває перед нами дійсність, яка не дозволяє нам жити, “вилизуючи” власні рани». Святіший Отець закликав молодь відповідати на потреби людей, що перебувають поруч з нами, виходити із замкнутості у собі самих назустріч іншим.
Заклик до «революції лагідності»
Вірити в Христа, за словами Папи, означає іноді зробити крок у невідоме, і це нас лякає. З іншого боку, віра змушує нас виходити поза межі наших схем, і це спричиняє страждання. «Але будьте мужніми, – закликав Наступник святого Петра. – Наслідувати Христа – це захоплююча пригода, яка наповнює наше життя сенсом, що дозволяє нам відчути себе частиною спільноти, яка нас підтримує і супроводжує, яка залучає нас до служіння. Дорога молоде, варто наслідувати Христа, дійсно варто! Не біймося брати участь у революції, до якої Він вас закликає: до революції лагідності».
«Не будьте молоддю лабіринту»
На завершення Папа Франциск зазначив, що людське життя – це шлях, на якому шукаємо правильного напрямку, не боячись повернутися назад, якщо помилилися. Найнебезпечніше – це плутати шлях з лабіринтом, тобто даремним кружлянням навколо себе самих, не вибираючи певного шляху. «Не будьте молоддю лабіринту, з якого важко вийти, – закликав Його Святість, – а молоддю, що перебуває на шляху. Не бійтеся прийняти рішення піти за Христом, аби прийняти Його справу, якою є Євангеліє, людяність, старання бути людяними. Адже Він ніколи не зійде з човна вашого життя, Він завжди перебуватиме на перехресті наших доріг, ніколи не припинить відбудовувати нас, хоч іноді, ми докладаємо зусиль, аби знищити самих себе. Ісус дарує нам великий і щедрий часовий простір, де є місце для невдач, звідки ніхто не змушений емігрувати, бо там є місце для всіх. Багато хто захоче зайняти ваші серця, засмітити бур’янами поле ваших стремлінь, але врешті-решт, якщо віддаємо життя Господеві, завжди перемагає добре зерно».
About The Author
