Безцінна реліквія повернулася до Зарваниці

14 жовтня до храму Пресвятої Трійці, що у селі Зарваниця, у присутності архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка передали знайдений фрагмент ризи втраченої ікони Розп’яття Ісуса Христа. На ризі зображена колонада, півень і символи бичування Христа. На другій частині ризи, яка втрачена, була зображена драбина. Слід реліквії загубився у 40-х роках минулого століття.

За переказами, у 1728 р., два тижні перед Великоднем, мешканець Зарваниці Стефан Долган, їдучи з Дарахова додому, знайшов у полі «чорну шухляду», всередині якої був намальований на шовку образ Розп’яття Ісуса Христа. Після перенесення образу до церкви мешканці Зарваниці стали свідками того, як з нього почали спливати прозорі краплі. Водночас при образі відбувались чудесні оздоровлення хворих». Свідчення Стефана Долгана та людей, котрі зцілилися біля образу, записала спеціальна комісія.

Власник Зарваниці, чернігівський воєвода граф Міхал Пйотр Мйончинський, також зазнав чудотворної ласки від образу Спасителя. Тому він, етнічний поляк, зробив значну фундацію для української церкви. Саме за його сприяння відбулося офіційне оголошення чудотворності образу. Святиня, за описами очевидців, творила величні дива та неймовірні зцілення. І за це люди щедро винагороджували образ – прикрашали його дорогоцінними шатами та коронами. Проте коли саме був створений срібний оклад, фрагмент якого знайдено, достеменно не відомо.

Чудотворний образ пережив пожежу у старенькій церкві наприкінці XVIII століття. А також зберігся під час лихоліття Першої світової війни. Залишався він за головним престолом у церкві і під час Другої світової війни. Та коли до села поверталися більшовики, ікона потрапила до сховку. Та у часи більшовицьких гонінь УГКЦ реліквія безслідно зникла, а разом з нею і коштовні ризи.

Історія із втраченою іконою, на перший погляд, може здатися неймовірною: понад 70 років про оригінал не було жодних згадок, аж раптом в Івано-Франківську дивовижним чином з’являється елемент ризи – розкішний оклад ікони, виготовлений із чистого срібла та ще й із позолотою.

Знайшов реліквію тернополянин Віктор Чернов, котрий останні кілька років мешкає в Івано-Франківську. Чоловік часто буває у Зарваниці, звідки родом його бабуся з дідусем та батьки. 20 років тому, будучи хлопчаком, він знайшов ризу ікони Розп’яття Ісуса Христа на руїнах однієї з хат у Зарваниці.

Експертний висновок стосовно знайденої реліквії зробив відомий мистецтвознавець Олег Сидор. Він пов’язує цей твір з епохою пізнього бароко, панівного в українській культурі у XVIII столітті, та згадує про популярні у той час прослави чудотворних ікон, яким присвячували окремі вівтарі й виготовляли золоті чи срібні корони або навіть цілі оклади. У висновку йдеться: «Є підстави припускати, що цю пам’ятку слід пов’язувати з періодом, коли Українську Унійну Церкву очолював митрополит Київський Атанасій Шептицький (у 1715–1746 рр. – єпископ Львова і Галича, а в 1728–1746 рр. – очільник Київської митрополії), котрий упродовж свого архиєрейського служіння проголосив і коронував як чудотворні кілька ікон, у тому числі й образ Розп’яття Спасителя із парафіяльного храму в Зарваниці на Тернопільщині. Про це свідчить і той факт, що загальні обриси компонентів вказаної ризи узгоджуються з відповідними деталями зображення на згаданій іконі, й усе це слід вважати достатніми аргументами для такого висновку».