Папа: Любов до Бога і до ближнього є невіддільними
«Любити Бога означає кожного дня вкладати свої сили в те, щоб бути Його співробітниками у беззастережному служінні нашому ближньому»: коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 4 листопада 2018 р., уривок з 12-ї глави Євангелії від святого Марка, в центрі якого лежить заповідь любові, Папа Франциск наголосив на тому, що любов Бога і любов ближнього є невіддільними.
Заповіді любові зі скарбу віри вибраного народу
Святий Марко розповідає про те, як один книжник запитував Ісуса про найбільшу заповідь. Христос відповів йому, цитуючи визнання віри, яким, – нагадав Святіший Отець, – «кожен ізраїльтянин розпочинає та завершує свій день». Воно походить з Книги Второзаконня та розпочинається словами: «Слухай, Ізраїлю! Господь наш Бог – єдиний Господь».
«Таким чином, Ізраїль зберігає свою віру в фундаментальній дійсності всього свого кредо: існує єдиний Господь і цей Господь є “нашим” в тому значенні, що пов’язаний з нами нерозривним союзом, полюбив нас, любить і завжди любитиме», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи, що саме з цього джерела походить ота подвійна заповідь: «Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою […] Любитимеш свого ближнього, як самого себе!».
Невіддільність любові до Бога та до ближнього
«Обравши ці два слова, з якими Бог звертається до Свого народу, та поставивши їх разом, Ісус навчив нас один раз і назавжди, що любов до Бога і любов до ближнього є невіддільними, більше того, вони підтримують одна одну», – вів далі Папа, додаючи, що хоч вони представлені послідовно, у дійсності, вони є двома сторонами однієї медалі, стаючи «справжньою силою віруючого».
За словами Святішого Отця, любити Бога означає «жити Ним і для Нього, тим, Ким Він є та для того, що Він чинить». А наш Бог – це «беззастережне дарування, безмежне прощення та взаємини, які просувають та спричиняються до зростання». «Любити Бога, – наголосив він, – означає щоденно вкладати свої сили в те, щоби бути Його співробітниками в безумовному служінні нашому ближньому, в шукання безмежного прощення та в розвиванні взаємин сопричастя та братерства».
Ближнього не обираємо заздалегідь
Далі Папа звернув увагу на те, що в цьому уривкові не уточняється, хто є ближнім. Бо ним є людина, яку зустрічаємо на своїй дорозі, в нашій щоденності. «Не йдеться про те, щоб заздалегідь обирати свого ближнього, бо це не по-християнськи, вважати ближнім того, кого собі заздалегідь обираю, є поганським. Йдеться про те, щоби мати розплющені очі, щоб побачити його, та серце, аби бажати йому добра», – сказав він, наголошуючи на необхідності «вправлятися в тому, щоби дивитися поглядом Ісуса», пам’ятаючи, що голодний потребує не лише «тарілки супу», але й «усмішки, слухання і також молитви, навіть проказаної разом».
Не лише ініціативи, але й стосунки
Як зауважив Святіший Отець, ця євангельська розповідь заохочує нас «не тільки зосереджуватися на нагальних потребах» наших ближніх, але бути уважними і до потреби «братерської близькості, сенсу життя та лагідності». «Це ставить виклик перед нашими християнськими спільнотами: йдеться про те, щоби уникнути небезпеки бути спільнотою, в якій живуть численними ініціативними, але незначними стосунками, я би назвав цю загрозу перетворитися в “пунктами надання послуг”, де замало товариства в повному та християнському значенні цього слова», – сказав Папа, підсумовуючи:
«Бог, Який є любов’ю, створив нас для любові і щоб ми могли любити, перебуваючи в єдності з Ним. Ілюзією є претензії на те, щоб могти любити ближнього без того, щоб любити Бога, і так само ілюзією є претендувати на те, щоб любити Бога без любові ближнього. Два виміри любові, до Бога і до ближнього, є в своїй єдності характерною ознакою Христового учня. Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам прийняти та щоденно свідчити в своєму житті це сяюче повчання».
Приклад милосердя нової блаженної
Після проказування молитви «Ангел Господній», Папа Франциск склав співчуття з приводу терористичного нападу на християн в Єгипті, а тоді зазначив, що напередодні, в катедральному соборі Римської дієцезії – папській базиліці Святого Івана на Латерані, була проголошена блаженною мати Клелія Мерлоні, засновниця Сестер Апостолок Пресвятого Ісусового Серця.
«Це була жінка, яка повністю віддалася Божій волі, була ревною в милосердній любові, терпеливою в доланні негараздів та геройською в прощенні. Дякуймо Богові за сяюче євангельське свідчення нової блаженної та наслідуймо її приклад доброти та милосердя», – сказав він, закликавши паломників привітати нову блаженну оплесками.
About The Author
