Різдвяний піст – час тиші, яка очищує наші бажання, – о. Віталій Храбатин

Ми готуємося від сьогодні до Свята Різдва Христового. Тому наші розважання будуть про спомин першого приходу Христа у людському тілі… Папа Венедикт XVI у період свого понтифікату склав молитву про те, що Христос є обличчям Божим серед людей і обличчям людським Бога.

Апостол Павло у Посланні до євреїв говорив, що Христос у всьому подібний до людини – окрім гріха. У цьому є момент нашого споглядання у цей час… . Розважання на початок Різдвяного посту – у програмі «Вечірні діалоги з душпастирем» за участі о. Віталія Храбатина від 28 листопада в ефірі «Воскресіння. Живе радіо».

Отець Віталій говорив про те, що цей період – час роздумів про очікування приходу Христа, час, коли ми тужимо за Господом, але й час випробування нашої надії.

«Христос заповів нам очікувати його. Ангели поклали на серце апостолів Його слова – про те, що він повернеться. І Свята Літургія – це звернення наших очей до горизонту, в напрямку Спасителя, який має прийти. Між Його першим приходом – у тілі, і другим – коли всі Його розпізнають і визнають Господом, є ще один – прихід Спасителя до кожного з нас, у нашому щоденному житті…»

Отець Віталій вкотре нагадує: піст – це далеко не тільки обмеження у їжі, як це часто сприймають миряни. Це час, коли ми співвідносимо нашу дійсність і наше життя з іншою дійсністю, зі Словом Божим, яким очищуємося, з яким споглядаємо і йдемо вглибину, у те, що Господь хоче нам сказати.

Це стосується і часів, які зараз переживає Україна і український народ – часи війни й несправедливості, яка чиниться щодо нас. Отець Віталій підкреслює: перед нами є два шляхи – шлях ненависті і шлях християнина, який приймає виклики дійсності. І тому звертається до молитви – «Прийди, Господи, у ту дійсність, в якій ми живемо, у смуток, в якому ми є, – ми Тебе очікуємо, ми тебе виглядаємо…» Християнин не тільки намагається змінити дійсність – справами, допомогою, жертвою, а й докладе всіх зусиль, щоб у цю дійсність впровадити Христа, у своє життя, тут і зараз.

«Тому цей піст ми починаємо з особливою надією: зосередитися навколо надії – це чеснота. Очікувати і сподіватися – чеснота. Знайти час на момент тиші у нашому житті, зупинитися й подумати про людей, які зараз страждають від війни, про наших військових, які захищають нас і жертвують життям. Це було б вдячністю за наше мирне життя, це важливо – зупинитися…» – каже о. Віталій.

Різдвяний піст – це час вдячності і час жертовності. Час милосердя – через вчинки, слова, молитву. Це час шукати Господа у своєму житті, постійно запитувати себе: чи у труднощах і турботах не втратив я Його з горизонту життя? Чи світло Його присутності є разом з нами, чи ми дивимося на те світло і йдемо за ним? Чи вмію я радіти Спасителю і дарувати цю радість іншим?

reradio.com.ua