«2020, а що далі?» – Глава УГКЦ до координаторів програми «Жива парафія»

3 грудня 2018 року у Львові, у Патріаршому домі, розпочалася цьогорічна Всецерковна зустріч координаторів програми «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». У заході беруть участь єпархіальні координатори, відповідальні за втілення Стратегії розвитку УГКЦ. Зустріч триватиме до 7 грудня.

Загалом у перший день відбулися чотири сесії, упродовж яких було представлено моніторинг реалізації програми за останній рік, особливо щодо головної теми 2018 року – «Літургія та молитва», а також розглянуто питання, пов’язані з підготуванням VII сесії Патріаршого Собору у 2020 році.

Окрім цього, було виділено час на зустріч із новими координаторами для того, щоб допомогти їм увійти в русло програми та зрозуміти свою роль у ній.

«Сьогодні ми звернули увагу на те, що було зроблено раніше, тобто ми підбили певні підсумки своєї діяльності. Ми ділилися добрими практиками та цікавим досвідом», – сказав о. д-р. Андрій Онуферко, виконавчий секретар Робочої групи щодо реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року.

За його словами, якщо цього року УГКЦ звертає особливу увагу на тему «Боже Слово і катехизація», то це не означає, що ми забуваємо про інші важливі аспекти життя Церкви, такі як Літургія і молитва чи служіння ближньому (дияконія).

Варто зазначити, що Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, у своєму слові закликав присутніх до роздумів та обговорення теми «2020, а що далі?» Він хотів почути думку координаторів щодо формування нової стратегії нашої Церкви на далеку мету.

«Я бажаю, щоб ми разом могли подивитися не тільки в минуле, а й у майбутнє. Адже ми наближаємося до 2019 року, який нагадує мені про події 2009 року. Тоді вперше наша Церква почала стратегічно мислити, бо ми усвідомлюємо, що служимо в різних країнах, контекстах. Очевидно, наші можливості і ресурси не є надто великими, тож ми дуже потребуємо спільного скоординованого душпастирського плану на рівні всієї нашої Церкви», – сказав Предстоятель УГКЦ.

Глава УГКЦ просив не забувати, що миряни становлять 99 відсотків нашої Церкви. Багато з них вже є активними у різних ділянках служіння Церкви. Тому їх слід залучати якнайбільше, тобто постійно знаходити різні механізми, щоб «оживлення» Церкви відбувалося скрізь і на всіх рівнях.