Важкі питання: сексуальне виховання

У чому має полягати сексуальне виховання підлітків згідно з християнськими принципами? Як краще викласти для них вчення Церкви в цій сфері?

Часто батьки, педагоги і навіть катехити пропонують дітям щось на кшталт «списку»: що можна, а чого не можна. Це хибний підхід: він не відображає вчення Церкви, яке полягає зовсім не в списку заборон – інакше воно дійсно виглядало б відразливим, авторитарним, незрозумілим і далеким від людей.

Коли ми говоримо про сексуальне виховання підлітків, в першу чергу потрібно звернути увагу на мету, до якої в своєму житті покликана людина. Якщо ця мета невідома, то і шлях до її досягнення буде незрозумілий. Саме в перспективі покликання людини слід розглядати моральність в сексуальній сфері.

Кожна людина покликана до святості, і святість – це не що інше, як єднання думок, почуттів і всього життя з Богом. Тому зло і добро повинні визначатися саме за таким критерієм: що сприяє і що не сприяє спілкуванню з Богом. Зло затьмарює або навіть руйнує це спілкування. Ісус сказав: «Коли ви бачите хмару, що з заходу суне, негайно говорите: дощ буде, і буває так; А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього? Лк 12,55-57).

Сучасні підлітки цілком здатні розпізнати, що їх наближає до Господа, а що віддаляє. Наприклад, якщо підліток відвідує порнографічний сайт або вчиняє інші гріхи проти чистоти, то він, як правило, відчуває, що гріх віддаляє його від Бога. У таких ситуаціях підлітки не відчувають бажання молитися. Вони відчувають, наскільки правдиві слова зі Святого Письма про те, що пожадливістю тіла суперечать життю в Дусі. Їм цілком доступно розуміння слів святого Павла: «Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом – про духовне. Бо думка тілесна – то смерть, а думка духовна – життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога; бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом не можуть догодити Богові»(Рим 8,5-8).

Сексуальне виховання має базуватися на справжніх цінностях, підлітки повинні усвідомити, що сексуальна сфера має пряме відношення до покликання кожної людини до самовіддачі. Всі ми покликані стати справжнім даром для іншого. І тут потрібно пояснити, що це нелегко, оскільки наша природа заражена первородним гріхом, хіттю і егоїзмом. Підліткам необхідно пояснити, що часто словом «любов» маскують не любов, а егоїзм. Якщо відносини побудовані на егоїзмі і похоті, то рано чи пізно вони закінчуються сваркою або розривом.

Учительство Церкви пропонує нам цінні рекомендації по сексуальному вихованню. Вони містяться в документі Папської ради з душпастирства про сім’ю «Сексуальна сфера людини: істина і значення». У ньому говориться, зокрема, про те, що означає цнотливість в любові: це «духовна сила, яка звільняє любов від егоїзму і агресивності». Ця духовна сила не приходить сама собою, а купується ціною самовладання, владою над власними імпульсами. Якщо ми не вміємо панувати над своїми інстинктами і управляти ними, то вони керують нами.

Ще одна річ, на яку потрібно звернути увагу в сексуальному вихованні підлітків, – те, що закон Божий є другом людської любові, більше того, єдиним другом. Своїм законом Бог не забороняє людям любити, тому що Він Сам вклав в людину покликання до любові, і ніхто так, як Він не бажає, щоб кожна людина любила і щоб будь-яка любов росла і ставала прекраснішою. Тому ми повинні завжди уповати на Бога, супутнього людській любові.

Сатана ж вселяє людині думку, ніби Бог змагається з людиною. Насправді ж обмеження, поставлені Божим законом, – це своєрідні дорожні знаки, що попереджають про небезпеку не тільки для чистоти любові, але і для нашого єднання з Ним, з Богом, для нашого шляху до тієї мети, про яку ми говорили, – святості .