Папа: Моральне богослов’я не може бути відірваним від конкретних ситуацій

Про завдання знавців морального богослов’я та виклики для галузі, пов’язані зі швидкими суспільними змінами говорив Святіший Отець, приймаючи спільноту Альфонсіянської Академії.

Розвивати моральне богослов’я, що не боїться «забруднити руки» конкретністю проблем, закликав Папа Франциск спільноту Альфонсіянської Академії – церковного інституту вищих студій, що вивчає моральне богослов’я, заснованого 1949 року Отцями Редемпористами й названого на честь святого Альфонса де Лігуорі. Від 1960 року академія є частиною Богословського факультету Папського Латеранського Університету, видаючи дипломи ліценціату та докторату з морального богослов’я.

Переосмислити місію в сучасному світі

Приймаючи в суботу, 9 лютого 2019 р., керівництво, викладачів та студентів, Святіший Отець наголосив, що святкування 70-річчя – це не лише спогадування того, що зроблено, але також спонука «дивитися вперед, наново віднайти ентузіазм у місії, запланувати сміливі кроки вперед, аби краще відповісти на очікування Божого люду». Особливою нагодою для цього є період, коли всі навчальні заклади Церкви покликані до переосмислення своєї діяльності в світлі Апостольської конституції «Veritatis gaudium»

«Йдеться не лише про перегляд статутів та навчальних програм, але й про оновлення всього академічного життя, якому також сприяють можливості, які навчанню та дослідженням сьогодні надає розвиток інформатики», – наголосив Папа, вказуючи на важливість «усестороннього діалогу», дбання про «між- і трансдисциплінарність» та невідкладність «творення мереж».

Моральне богослов’я у Церкві, яка виходить назовні

У цьому контексті Глава Католицької Церкви зауважив, що «вірність альфонсіянському корінню» повинна спонукати спільноту академії «зі ще більшою переконаністю» розвивати «моральне богослов’я, натхнене місіонерським напруженням Церкви, “яка виходить назовні”». Наслідуючи святого Альфонса, слід уникати суджень, «сформованих на віддалі від конкретних ситуацій та дійсних можливостей» людей та сімей, а також остерігатися «надмірної ідеалізації». Натомість, «віддаючись шанобливому слуханню дійсності та намагаючись спільно розрізняти знаки присутності Святого Духа», можна допомогти всім «з радістю прямувати дорогою добра».

«Святий Альфонс швидко зрозумів, що не йшлося про світ, від якого слід захиститися, ні, тим більше, засудити його, але оздоровляти, наслідуючи діяння Христа: втілюватися та поділяти потреби, розпалювати найглибші прагнення серця, дати відчути, що кожен, яким би слабким і грішником не був, перебуває в серці Небесного Отця та люблений Христом аж до хресної смерті», – сказав Папа, наголошуючи, що всі висловлювання морального богослов’я «повинні формуватися на основі цієї милосердної логіки».

Нові виклики, пов’язані з швидкими суспільними змінами

Святіший Отець ствердив, що моральне богослов’я протягом останніх років дбало про виконання заклику Другого Ватиканського Собору «перемагати індивідуалістську етику» та поширювати усвідомлення того, що мірою того, як об’єднується світ, також обов’язки людей виходять за межі окремих груп, поширюючись на весь світ.

«Зроблені кроки повинні спонукати нас з більшою готовністю ставити чоло новим і серйозним викликам, породженим швидкістю еволюції нашого суспільства», – сказав Папа, вказуючи на ті виклики, що походять із зростаючого панування «логіки суперництва та права сильнішого», вважаючи людину «споживчим благом, яке можна використати й викинути», та на «волання землі, пораненої тисячами способів через егоїстичну експлуатацію». За словами Глави Католицької Церкви, «екологічний вимір» є незамінною складовою відповідальності «кожної людини та кожного народу». Ми, натомість, «досі не усвідомлюємо цього гріха», тож завданням морального богослов’я є змінити цю ситуацію.

Ще одним завданням є виклики, пов’язані з можливостями, які людству надає «розвиток біомедичних наук». «Ніколи не повинно забракнути відвертого свідчення безумовної цінності кожного життя, наголошуючи на тому, що якраз найслабше та беззахисне життя є тим, про яке ми повинні дбати», – наголосив Святіший Отець.