Архиєпископ Вінченцо Палья про 25-річчя Папської Академії «За життя»
«Таїнство життя, що надихає науковців відкривати перспективи діяльності, також породжує моральні питання», і Церква, що може пишатися багатовіковою присутністю в сфері охорони здоров’я, відповідаючи на заклик Христа, покликана «просвічувати свідомість людей» – ось деякі з передумов, вказані в Апостольському листі Motu proprio «Vitae Mysterium», що 25 років тому спонукали святого Івана Павла ІІ заснувати Папську Академію «За життя» – автономну установу, яка, одночасно, перебувала в тісній співпраці з тодішньою Папською Радою душпастирства працівників охорони здоров’я. ЇЇ основне завдання, за словами Папи Войтили, полягало у «вивченні, інформуванні та навчанні щодо основних проблем біомедицини та прав, що стосуються сприяння та захисту життя, насамперед, в їхньому прямому зв’язку з християнською мораллю та вченням Церкви».
На захист центрального місця людини та її життя
За словами архиєпископа Вінченцо Палья, заснування Академії було пов’язане з тим, що вимір життя став «частиною важливого антропологічного питання про центральне місце людини й людського життя в контексті культури, науки й політично-соціальної організації світу». Одна з найболючіших тем стосувалася захисту зачатого життя, що входило в суперечність з прагненням впливу й маніпулювання з боку людини. З роками діяльність Академії дедалі більше спрямовувалася, «як на захист життя, так і на розвиток та уважне вивчення всього, що з ним пов’язане».
Людський вимір наукового прогресу
Продовжуючи бажання своїх попередників та усвідомлюючи «людську деградацію й парадокс прогресу», що характеризують сучасну епоху, Папа Франциск відзначив 25-річчя Академії «За життя» листом під назвою «Humana Communitas» (Людська спільнота), оприлюдненим 15 січня 2019 р. Президент Папської Академії зазначає, що в цьому листі Святіший Отець закликає до нового творчого пориву для того, аби «наново спрямувати увагу на допомогу науковому розвитку, але при цьому не завдаючи шкоди людині».
Архиєпископ Палья пояснив, що розвиток науково-технічного прогресу приносить багато користі для людського життя, але, «без сумніву, зростає також ризик впасти в його залежність і наражати на небезпеку свободу, рівність і братерство». «Сьогодні існують незліченні можливості втручання в життя людини і в геном, що відкривають перспективи, які, іноді, лякають. – зазначив Президент Академії «За життя», вказуючи на актуальність заклику Папи Франциска дбати про людський вимір науки й техніки.
Людина є цінною сама в собі, а не задля того, що вона робить
«Одна з найкращих сторінок 25-річної історії Академії, – зазначив її Президент – це, без сумніву, заклик до всіх, щоб надавати центральне місце людині в різних контекстах сучасного життя та утвердження переконання в тому, що людське життя цінне не задля того, що людина робить, воно є цінним саме в собі, бо воно люблене Богом. І ця надзвичайно багата перспектива є однією з основ, які потрібно оберігати й підтримувати для того, аби захищати “людськість людського роду”, бо існує небезпека, що могутня сучасна техніка змусить нас забути, хто її робить і для кого».
Цінна співпраця з провідними науковцями
Архиєпископ Вінченцо Палья також вказав, що протягом свого існування Папська Академія встановила добрі взаємостосунки також з невіруючими вченими та з тими, що належать до інших релігій. Серед найбільших досягнень установи – нещодавнє укладення угоди в Катарі з мусульманськими науковцями щодо протистояння евтаназії. Академія налагодила співпрацю з центром дослідження стовбурових клітин дорослого організму для лікування розсіяного склерозу та бічного аміотрофічного склерозу.
В діалозі між віруючими й гуманістами
Ділячись думками про найближчі плани Папської Академії «За життя», її Президент підкреслив, що одне з основних питань, які незабаром розглядатимуться, – це штучний інтелект. Саме цій темі присвячена наступна пленарна асамблея Академії, що триватиме від 25 до 27 лютого 2019 р. Дивлячись у майбутнє, архиєпископ Вінченцо Палья також зазначив, що важливо підтримувати діалог «між віруючими й гуманістами для того, аби наука не стала потворою, здатною спричинити лихо, подібне до того, яке заподіяв землі необдуманий енергетичний розвиток».
About The Author
