Папа: Найбільшою загрозою сьогодення є нездатність до конкретності
Перебуваючи наприкінці січня в Панамі з метою участі у Всесвітньому дні молоді, Папа Франциск, згідно зі звичаєм, підтримуваним під час кожної Апостольської подорожі, 26 січня 2019 зустрівся з місцевими єзуїтами. Зустріч відбулася в приміщенні Апостольської Нунціатури в передостанній день візиту, в ній взяли участь як досвідчені священики похилого віку, так і 18 новиків, які роблять перші кроки в Товаристві Ісуса.
Підкреслюючи, що почувається як в родині, Святіший Отець відповів на поставлені запитання, ділячись також особистим досвідом. Свідком розмови був о. Антоніо Спадаро, ТІ, Директор єзуїтського часопису «La Civiltà Cattolica», який переписав її для чергового випуску журналу, отримавши від Папи згоду на її публікацію.
Єзуїт і політика
У світлі зустрічей, що відбувалися тими днями, Глава Католицької Церкви вказав на три «глобальні проблеми політичного характеру». Першою з них є нові форми колонізації, зокрема «ідеологічні та культурні». З цього випливає заклик до співбратів-єзуїтів аналізувати, «яким саме піддаються наші народи». Другим аспектом, що викликає стурбованість Святішого Отця, є «звикання до атмосфери жорстокості й ненависті», якою позначені наші суспільства. Третє стосується «справедливості», яка «шукає лише покарання», не залишаючи місця для надії.
Папа ствердив, що «Євангеліє є політичним вираженням, бо спрямоване на polis, до суспільства, до кожної людини як члена суспільства». У цьому контексті «політичне заанґажування ченця не означає боротися в складі якоїсь політичної партії», завдання полягає в тому, «щоб бути понад сторонами, але не як той, хто вмиває руки, але як той, хто супроводжує сторони на дорозі дозрівання, вносячи точку зору християнської доктрини». За його словами, «в Латинській Америці не завжди існувала політична зрілість».
Не підпорядкуватися ідеології
Папа Франциск згадав про те, що єзуїти були «першопрохідцями в роки християнських соціальних змагань» в Америці. Він вказав на жертву о. Рутіліо Ґранде, вбитого в 1977 році, та її вплив на святого Оскара Ромеро. «В цей період, – зауважив він, – існували єпископи, деякі навіть дуже близькі до тодішніх режимів, які вважали, що канонізувати Ромеро означало би “канонізувати” марксизм». За його словами, «важливо не піддатися впливові ідеології, ні з одного, ні з протилежного боку», включаючи також «асептичну» ідеологію не вмішуватися, яка є «ще гіршою ідеологією».
Інкультурація віри та святості
Відповідаючи на сумніви, висловлені молодим єзуїтом з народності майя, Святіший Отець наголосив на тому, що «кожен повинен зберігати культуру, з якої походить», бо святість, яка є головною метою посвяченого життя, «повинна ґрунтуватися саме на цій культурі, а не на іншій».
«Ти, що походиш з цих культур, прошу тебе, не дозволь своїй душі закам’яніти. Залишайся майєю до кінця, будь єзуїтом і майя», – закликав Папа, згадуючи у цьому контексті про беатифікаціний процес іншого єзуїта Маттео Річчі, що був місіонером у Китаї, вказуючи на його дружбу є Сюєм Ґванці, «мирянином і китайцем, який його супроводив і залишився при цьому мирянином і китайцем, освячуючись як китаєць, а не як італієць, яким був Річчі».
Конкретність і легковажність
Згадуючи про свій досвід вчителя новиків та настоятеля, Святіший Отець говорив про деякі наставлення, які вважає фундаментальними. Це, зокрема, прозорість сумління та чеснота конкретності, «якої сьогодні вимагається від всіх, тим більше, від єзуїта». «Вистачить витати у хмарах… Духовне життя – конкретне. Саме життя – заанґажоване та конкретне. Дружба – конкретна», – наголосив Папа. За його словами, ставити під загрозу життя – це одна з найнебезпечніших справ, які сьогодні існують. «Насправді, – зауважив він, – живемо в час, коли тимчасове переважає над остаточним».
Віртуальність і зустріч
Викликом Папа Франциск називає також цифрове середовище, адже «воно допомагає створювати контакти, а не “зустріч”». У цьому контексті він вказує на загальну кризу «нашої спроможності зустрічатися». Способом реагування на цей виклик він називає спілкування між молодими й похилими віком. «Коріння надають літні люди. І коли говорю, що молоді повинні зустрічатися зі старими, то не пропоную якусь романтичну ідею», – наголосив Святіший Отець.
About The Author
