Проголошені блаженними дев’ять іспанських семінаристів, замучених за віру

Немає більшої любові над ту, коли хто життя віддає за ближнього. Цього вчать нас мученики всіх часів. Серед них – дев’ять мучеників – молодих семінаристів, переслідуваних і вбитих за віру, яких Церква проголосила блаженними в суботу 9 березня 2019 р. під час урочистої Святої Меси в іспанському місті Ов’єдо, яку, за дорученням Папи, очолив кардинал Джованні Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих.

Іспанія на порозі громадянської війни

1934 рік для північноіспанського регіону Астурії був дуже важким: почастішали страйки шахтарів, ліві анархічні сили об’єдналися для того, аби скасувати конституцію Іспанської Республіки та запровадити соціалістичний лад. Це були початки відомої в історії Іспанської громадянської війни, що тривала від 1936 до 1939 року і, в свою чергу, стала прелюдією до Другої світової війни. Повстання в Астурії, старанно підготоване попередніми місяцями, розпочалося 5 жовтня 1934 року. Сутички охопили весь регіон, але найкривавіші бої відбулися в місті Ов’єдо, де багато людей, а особливо, священиків, семінаристів і богопосвяченних осіб, були вбиті без будь-якої причини. Як зазначив кардинал Джованні Анджело Беччіу в інтерв’ю для Vatican News, 6832 представників духовенства стали жертвами Громадянської війни в Іспанії, не враховуючи всіх мирян, що загинули лише через те, що визнавали католицьку віру.

Семінаристи з Ов’єдо – свідки незламної віри

По завершенні літніх канікул 1934 року, проведених в родині, Анхель Квартас Крістобаль, як і багато інших семінаристів, повинен був повернутися до Вищої семінарії в Ов’єдо, де кілька місяців перед тим отримав піддияконські свячення. Анхель був восьмим з дев’яти дітей в сім’ї. Не зважаючи на прохання рідних не повертатися до семінарії, він вирушає до Ов’єдо, де на нього, як і на п’ятьох інших семінаристів, чекає мученицька смерть. Ось ким були ці п’ять семінаристів: Маріано Суарес Фернандес вирішив повернутися до семінарії, бо того року він повинен був скласти обіти; Хесус Прєто Лопес походив з надзвичайно вбогої сім’ї, його навчання оплачував парох; Сесар Ґонсало Сурро Фанхул помирав зі словами на устах: «Слава Цареві Христові! Хай живе католицька Іспанія!»; Хосе Марія Фернандес Мартінес, син шахтаря, що виріс без матері; Хуан Хосе Кастаньйон Фернандес, якому виповнилося лише 18 років, був наймолодшим серед закатованих. Найстаршому було 24 роки.

Мученики 1936-1937 років

«Атеїзм мав стати новим обличчям тогочасної країни», – пояснив кардинал Беччіу, розповідаючи про поширення насилля, що охопило Іспанію під час Громадянської війни. Ця ідеологія забрала життя багатьох людей, серед яких були також інші три семінаристи, проголошені сьогодні блаженними: Мануель Олай Калунґа, якому спочатку вдалося уникнути ворожих рук, але після року його знайшли і вбили; Сіксто Алонсо Евія, якого заарештували разом з батьком і довго утримували в місцевій парафії, перетвореній на в’язницю, перш ніж замучити в 1937 році. І врешті, Луіс Прадо Ґарсія, який пройшов військову службу і якого вбили на узбережжі в місті Хіхон. «Перед цими постатями я почуваюся маленьким, – зазначив на завершення інтерв’ю кардинал Беччіу. – Їхнє мучеництво закликає мене і всіх священиків жити своїм покликанням в повноті і непохитності».