Папа: Держави покликані дбати про спільне добро людства

Зберігаючи незалежність і суверенітет, дбаючи про добро власного народу, кожна держава сьогодні покликана, одночасно, брати участь в будуванні спільного добра людства, що є суттєвим і необхідним елементом рівноваги в світі. На цьому наголошував Папа Франциск, звертаючись до учасників пленарної асамблеї Папської Академії Суспільних Наук.

У четвер, 2 травня 2019 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників пленарної асамблеї Папської Академії Суспільних Наук, що відбувається у Ватикані від 1 до 3 травня. Звертаючись до присутніх, Святіший Отець вказав на актуальність теми цьогорічної асамблеї «Нація. Держава. Держава-нація». Він зазначив, що сьогодні, на жаль, ми є свідками того, як деякі держави будують свої стосунки з іншими державами, керуючись принципами протиставлення, а не співпраці.

Ставлення до мігрантів виявляє ставлення країни до всього людства

Церква, за словами Папи, завжди закликала до любові до свого народу й своєї батьківщини, одночасно, застерігаючи від «відхилень цього прив’язання, коли воно перетворюється у відкинення й ненависть до інших, коли стає конфліктним націоналізмом, що зводить стіни, або навіть расизмом, чи антисемізмом». Він зазначив, що Церква із занепокоєнням спостерігає за появою агресивних настроїв щодо іноземців, особливо, до мігрантів, у різних частинах світу. Держава, за його словами, повинна служити спільному добру людей, природних соціальних груп та всієї нації, а не інтересам окремого домінуючого класу. «В цьому контексті, – зауважив Папа, – спосіб, яким країна ставиться до мігрантів, виявляє її бачення людської гідності та її ставлення до людства». Влада повинна захищати мігрантів і мудро регулювати міграційні потоки, сприяючи також тому, аби місцеве населення свідомо брало участь у прийнятті й інтеграції мігрантів.   

Партнерство задля досягнення спільного глобального добра

Наступник святого Петра наголосив, що в теперішніх умовах глобалізації «національна держава нездатна забезпечити своїм жителям спільне добро», бо воно стало глобальним і держави повинні налагоджувати партнерство для того, аби досягнути певне «наднаціональне спільне добро», як наприклад, відповідь на кліматичні зміни, боротьба з новими формами рабства та сприяння мирові. Даючи можливість окремим державам діяти самостійно згідно з принципом субсидіарності, держави-сусіди можуть зміцнювати співпрацю для досягнення спільних інтересів. У цьому контексті, Європа, на думку Папи, не повинна забути про користь, яку приніс шлях наближення та злагоди між народами, розпочатий після Другої світової війни. Така співпраця між державами необхідна для того, аби протистояти як новим імпульсам націоналізму, так і політичній гегемонії.  

Структури багатостороннього діалогу

Папа Франциск заторкнув тему установ міжнародного партнерства, зазначаючи, що вони були створені для того, аби замінити логіку помсти й насилля на логіку діалогу, компромісу й злагоди. Він вказав на важливість того, щоб у цих установах усі держави мали рівні права й обов’язки для того, аби уникнути панування певних груп інтересів, що нав’язують свої бачення й ідеології.

Співпраця задля подолання нових викликів людства

Святіший Отець закликав учасників пленарної асамблеї Папської Академії Суспільних Наук наполегливо шукати процеси, «спрямовані на подолання того, що розділяє держави, й на пошук нових шляхів співпраці для подолання нових викликів, що стоять перед людством, особливо, в контексті зростаючої небезпеки початку нової епохи ядерного протистояння. «Держава покликана до більшої відповідальності, – наголосив Папа. – Зберігаючи незалежність і суверенітет, дбаючи про добро власного народу, сьогодні її завдання полягає в тому, аби брати участь у будуванні спільного добра людства, що є суттєвим і необхідним елементом рівноваги в світі».

На завершення Папа закликав учасників аудієнції допомагати йому в поширенні усвідомлення необхідності «міжнародної солідарності в пошані до людської гідності, спільного добра, в пошані до планети й найвищого добра, яким є мир».