Важкі питання: Що означають слова Ісуса – «Що Бог з’єднав, того людина не розлучає»?

Що означають слова Ісуса – «Що Бог з’єднав, того людина не розлучає»? Чи означає це, що вибір чоловіка/дружини здійснюється не людиною, а Богом?

Щоб відповісти на це питання, потрібно спочатку провести відмінність між першопричиною і вторинними причинами. Першопричиною усіх творінь і всіх діянь є Бог, а люди – вторинна причина. Безумовно, на початку зустрічі між двома людьми перебуває Бог, першопричина, – в тому сенсі, що ним все в світі управляється, і зустрічі між людьми є також частиною Його задуму. Однак Бог не «пілотує» людські союзи так, ніби вони – всього лише маріонетки в Його руках. Він наділяє кожну людину свободою і особистою ініціативою, і ті, що зустрілися, мають свободу знайомитися один з одним, продовжувати зустрічатися, розвивати дружбу, мають свободу вибрати або, навпаки, не вибирати один одного в супутники життя. Господь може дати людині не одну нагоду для цього вибору, і кожна окрема людина сама приймає рішення як з приводу вступу в шлюб, так і з приводу вибору супутника життя.

Але коли двоє приходять до подружньої згоди, Бог закріплює цей союз – так що двоє стають однією плоттю, хоча кожна людина і зберігає власну сутність і самостійність. У момент подружньої згоди між чоловіком і жінкою встановлюються настільки сильні узи, що один належить іншому.

Звичайно, можна сказати, що Господь перебуває біля витоків знайомства, взаємної симпатії майбутнього подружжя, і в цьому сенсі Він знаходиться біля витоків створення подружніх пар. Однак Його задум може включати безліч людей, з якими можна було б вступити в шлюб. При цьому не буде помилкою стверджувати, що деякі з цих зустрічей займають в задумі Бога привілейоване місце. Саме тому той, а не інший вибір, часто виявляється більш відповідним волі Господа.

Безсумнівно, Бог залишає за людьми – вторинною причиною – можливість помилитися і вступити в такий шлюб, який буде залишатися формальністю і не буде закріплений Богом. Такі випадки визначає Церква після ретельного канонічного дослідження, в результаті якого виявляється, що вчинений шлюб був недійсним, тобто, по суті, його і не було.