Папа: реформа Церкви розпочинається з покори та зростає через упокорення

У четвер ввечері, 9 травня 2019 р., в Папській базиліці святого Івана на Латерані Папа Франциск, зустрічаючись із духовенством та мирянами своєї дієцезії, заохотив їх прислухатись до вказівок Святого Духа та до волання їхнього міста.

Під час цього душпастирського року вірні дієцезії єпископа Риму зосередили особливу увагу на двох темах: пам’яті та примиренні. Місцеві парафії та інші церковні спільноти Вічного Міста підсумували пройдений шлях та роздумали над програмою, що запропонована їм на наступний рік, який буде третім етапом, під час якого вірні запрошені «прислухатись до свого міста». З цієї нагоди відбулась зустріч Святішого Отця із його вірними у катедральному соборі св. Івана на Латерані, під час якої Папа мав нагоду заохотити та вказати на певні кроки, які слід зробити у найближчому майбутньому.

Програма зустрічі

Перед словом Святішого Отця мала місце коротка молитва та читання із Святого Письма. Зустріч розпочав кардинал-вікарій Римської дієцезії Анджело Де Донатіс, надаючи слово також одному з римських парохів, який підсумував те, як жила дієцезія впродовж останніх років, зосередивши свою увагу, зокрема, на участі мирян у богослужіннях, на зрості кількості віддалених від Церкви осіб, на зменшенні покликань, Святих Таїнств хрищення та подружжя. За словами римського пароха, Рим, що є центром християнського світу, стає «місійним тереном», звідки слід розпочинати нову євангелізацію у світі.

Перша спокуса

На початку своєї промови, вислухавши спершу свідчення про труднощі, що зустрічаються у сьогоднішньому житті Римської дієцезії, Глава Католицької Церкви зазначив, що першою спокусою є, насамперед, намагатись навести зовнішній порядок у дієцезії, у парафіях. Він порівняв з музеєм, у якому все належно впорядковано і на своєму місці, однак, парафії та дієцезія не є музеєм. «Ми не повинні боятись браку рівноваги», – наголосив Святіший Отець, пригадуючи, що євангельське вчення є вченням, де немає рівноваги, як, наприклад, Блаженства, виголошені Ісусом Христом, які заслуговують на Нобелівську премію з браку рівноваги.

Папа теж пригадав апостолів, які прагнули, щоб усе було впорядкованим. Бачачи натовп народу, який слідував за Учителем, вони просили, щоб Він відпустив людей, адже все має бути як по-годиннику: молитва, споживання їжі та інші справи. Саме тоді, за словами Святішого Отця, розпочався клерикалізм. Якщо все впорядкувати, то будемо мати дуже функціональну дієцезію, але існує небезпека, що така дієцезіяльна спільнота віддалятиметься від Бога, поклоняючись гармонії та функціональності.

Прислухатись до волання народу та потреба покори

Далі Папа Франциск звернув увагу на те, що часто духовенство не чує волання свої людей, переставши прислухатись серцем. А це, в свою чергу, спричинує те, що ми стаємо глухими на волання нашого міста. Перше, на що слід звернути нашу увагу, – це покора, аби чути людей. Коли Господь бажає навернути Свою Церкву, то вибирає найменшого і ставить його у центрі, запрошуючи всіх стати малими, применшити себе самих, беручи приклад з Нього. «Реформа Церкви розпочинається з покори та зростає через упокорення», – підкреслив Єпископ Рими, додавши, що лише той, хто слідує за Христом як дитина, може зробити свій вклад у Царство Боже. Натомість той, хто шукає власної слави, не зможе побачити Спасителя у найменших. «Горе тим, хто дивиться зверху вниз та погорджує малими, навіть, якщо їхня поведінка дуже далека від Євангелія; ніщо не виправдовує нашої погорди», – підсумував Папа.

Відкинути бажання задовільнити власні інтереси

Друге, на що вказав Вселенський Архиєрей, – це потреба відкинути егоїстичні спонуки, що є необхідним елементом для того, щоб почути інших, щоб цікавитись іншими. Адже, ми часто зайняті власними егоїстичними планами та турботами, що перешкоджає нам по-справжньому чути нашого ближнього та зацікавитись життям тих, хто є біля нас. Він також пригадав, що добрий пастир залишає 99 овець, аби йти на пошуки однієї загубленої; натомість ми часто є прив’язані до тих кількох овець, що залишились у нашій отарі, боячись вийти на місію.

Блаженства Ісуса

Далі Єпископ Риму звернув увагу присутніх у базиліці св. Івана на Латерані на Блаженства, які виголосив Ісус Христос під час однієї із Своїх проповідей. На його переконання, вони є християнським та людським посланням, яке допомагає нам жити та прямувати вперед. Хто їх досвідчує, той знайшов справжнє життя. Блаженства «оголюють» людину, але роблять її легшою для слідування за Спасителем. «Блаженства ще не є нашим головним предметом, але ми повинні запропонувати нашим громадянам суттєвий елемент – Євангелія», – рекомендує святіший Отець, закликаючи не бути байдужими до інших та не дозволити, щоб з нашого життя зникла лагідність і ніжність.

Папські документи

На закінчення Єпископ Риму пригадав, що апостольські напоумлення “Evangelii nuntiandi” та “Evangelii gaudium” є головними папськими документами, на які слід звернути особливу увагу, адже, вони вказують на завдання для дієцезії: першим є застосовувати щодо людей, які живуть у місті, контемплятивний погляд, що полягає у тому, аби прислухатись до людей, дозволити їм висловитись, доторкнутись до реальності, а друге завдання – застосовувати контемплятивний погляд до нових культур, присутніх у місті, що передбачає викорінення расизму, популізму та інших проявів дискримінації інших людей.