Звернення комісії душпастирства охорони здоров’я на день хворого

Я Господь, Цілитель Твій!

16 січня 2006 року було прийнято Постанову Позачергового Синоду Єпископів Києво –Галицької Митрополії УГКЦ, де визначено, що в Україні День Хворого буде відзначатися щороку у Неділю Розслабленого. Запровадження відзначення Дня хворого – це важлива подія та ефективний спосіб наблизити церковну та світську громади до проблем, пов’язаних із здоров’ям та людськими стражданнями.

Одного дня, прибувши до Єрусалима, Ісус Христос пішов до купелі, що по-єврейському називалася Витесда. І там звернувся до одного із багатьох хворих: «Чи хочеш одужати?». На те недужий чоловік відповів: «Не маю нікого, хто б міг спустити мене в купіль, коли ангел зрушує воду».

Ці євангельські рядки показують яких терпінь хворій людині завдає усвідомлення того, що вона забута, нікому не потрібна. Чому Господь допускає, щоб люди страждали через хворобу! Першою з’являється думка,що хвороба є наслідком гріха. До великої міри це справді так. Достатньо згадати про хвороби, зокрема про СНІД, які часто спричинені грішними діями. Однак не можна стверджувати, що тільки грішні люди страждають. Ми маємо багато прикладів, коли хворіють праведники чи навіть невинні діти. Численними є приклади спадкових чи психічних захворювань, корті також не завжди є карою за особисту провину чи гріхи предків. Ів. 9.1-3.

Господь вповні не відкрив нам чому люди хворіють. Однак на підставі Божого Об’явлення можна припускати, що хвороба та пов’язані з нею страждання мають велику цінність, можуть бути засобом освячення душ і для самих хворих, і для тих, хто їх доглядає.

Адже саме через дорогу терпінь Ісус Христос, як воплочений Єдинородний Син, виконав волю свого Небесного Отця і тим самим повернув нас до Нього. Смиренно приймаючи хворобу, людина долучається до страждань Ісуса Христа і її терпіння також стає корисним, спасенним, як для неї, так і для інших.

Крім того, хвороба допомагає нам зрозуміти власні обмеження, нагадує, що ми не є цілковито незалежними. Усвідомлення того, що кожна людина може стати немічною, заохочує нас шанувати права інших, виявляти зацікавлення до їхніх потреб і служити тим, хто потребує допомоги.

Дорогі у Христі, роздумуючи сьогодні над значенням хвороби в житті людини, звернімо особливу увагу до потреб хворих. Докладаймо всіх зусиль, щоб повернути їм здоров’я, а якщо це неможливо, стараймося, принаймні, відвідати та потішити їх, виявити їм свою любов, щоб вони не почувалися забутими чи непотрібними. Допомагаймо їм зрозуміти, що стан хвороби, навіть, якщо він тривалий, є не якимось прокляттям, а Божим випробуванням корисним для душі.

Згадуючи сьогодні усіх хворих, запевняємо їх, що про них пам’ятаємо і вони нам не байдужі, бо є важливою частиною церкви, довіреною нашій опіці, яку звершують медичні капелани в лікарняних закладах. У цей день сердечно вітаємо і молимося за усіх медичних працівників, які професійно опікуються хворими і прагнуть повернути їм здоров’я.

Відзначення дня хворого має важливе екуменічне значення і є знаком того, що церква є добрим самарянином для тих, хто страждає. Одночасно це є закликом до всіх людей доброї волі, щоб спільними зусиллями ширити у сфері охорони життя та здоров’я такі цінності, як справедливість, солідарність та жертвенну любов і утвердити у суспільстві рівність кожної людини, шанувати людське життя від зачаття до природної смерті.