Упокоївся кардинал Сарді

«Дякую Богові за будуюче свідчення покійного кардинала, який більшу частину свого життя присвятив служінню Апостольській Столиці», – цими словами Папа Франциск згадує кардинала Паоло Сарді, який ввечері, 13 липня 2019 р., упокоївся в Римі після короткотривалої недуги. У вересні йому б виповнилося 85 років життя.

В телеграмі, надісланій родині померлого, Святіший Отець складає співчуття також і спільноті дієцезії Акві, вказуючи на високий богословський вишкіл кардинала та його «дари розуму й мудрості, застосовувані під час наполегливої та смиренної праці, якою він зробив важливий внесок у навчання святого Павла VI, Івана Павла I, святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI». Окрему думку Папа скерував до вірних, які кожного дня збиралися на Святу Месу, яку кардинал Сарді служив у базиліці Святого Петра.

«Смирення і чесність»

Паоло Сарді народився 1 вересня 1934 року на півночі Італії в дієцезії Акві в П’ємонті в родині селянина та вчительки початкових класів. Як він стверджував пізніше, від батьків навчився, насамперед, «смирення та чесності». Виростаючи в сім’ї з глибоким християнським корінням, – брат бабусі по татовій лінії та мамин брат були священиками, – з дитинства дихав євангельськими цінностями в атмосфері щоденної праці.

В юному віці Паоло вступив до дієцезальної семінарії, а після завершення пропедевтичних студій, скерований на богословські студії до Риму, які завершив здобуттям ліценціату з богослов’я в Папському Григоріянському Університеті. Після пресвітерських свячень за дорученням єпископа у цьому ж університеті він розпочав вивчення канонічного права.

Захистивши докторат, 1963 року о. Паоло повернувся до своєї дієцезії, де викладав моральне богослов’я в місцевій семінарії та посвятився душпастирству. Цей досвід безпосереднього контакту з людьми залишиться фундаментальним на все життя.

У Державному Секретаріаті Святого Престолу

У 1976 році о. Паоло запрошено на працю до Державного Секретаріату Апостольської Столиці, де виконував різні служіння в Відділі загальних питань. Зокрема, він координував бюро, яке співпрацює з Папою в приготуванні текстів і промов. Цю працю він поєднував із душпастирським служінням: протягом багатьох років він кожного ранку служив Святу Месу в базиліці Святого Петра у Ватикані при престолі, де похований Папа Іван ХХІІІ.

Наприкінці 1996 року святий Іван Павло ІІ призначив його титулярним єпископом Сутрі, надавши статус «апостольського нунція зі спеціальними дорученнями», та 6 січня 1997 року уділив йому єпископські свячення. Під час проповіді Папа, зокрема, сказав: «Молюся за тебе, монсеньйоре Сарді. Призначений апостольським нунцієм зі спеціальними дорученнями, ти й надалі допомагатимеш мені в Державному Секретаріаті. Дякуючи тобі за звершене дотепер служіння, хочу побажати, щоб ти продовжував його в такий самий спосіб, з такою ж ревністю».

Два Конклави

Під час останнього року свого понтифікату Іван Павло ІІ призначив архиєпископа Сарді Віце-Камерленгом Святої Римської Церкви. Він допомагав Камерленгові кардиналові Едуардо Мартінесу Сомало виконувати всі необхідні чинності, пов’язані з приготуванням та проведенням Конклаву 2005 року, під час якого Наступником святого Петра був обраний кардинал Ратцінґер. Під час консисторії 2010 року Папа Венедикт ввів його до Колегії Кардиналів. У березні 2013 року кардинал Паоло Сарді брав участь у Конклаві, що обрав Папу Франциска.