«У ЛЮБОВІ І В ПРАВДІ», – позиція єпископів Польщі і України щодо примирення
Усвідомлюючи складні моменти в історії стосунків між польським та українським народами і Римо-Католицькою Церквою в Польщі та Греко-Католицькою Церквою в Україні, сумлінно наслідуючи вчення Христа Господа та прикладу наших великих попередників – святого Івана Павла ІІ, кардинала Юзефа Ґлемпа, архиєпископа Юзефа Міхаліка, кардинала Мирослава Любачівського та кардинала Любомира Гузара, стоячи перед престолом Ясногірської Богородиці – королеви Польщі, ми ще раз хотіли б висловити щиру волю до продовження діалогу та бажання ще глибшого примирення між нашими Церквами…
«У ЛЮБОВІ І В ПРАВДІ»
позиція Голови Польської Єпископської Конференції
та Глави Української Греко-Католицької Церкви
щодо рішення до продовження діалогу
та прагнення до більш глибокого примирення
Усвідомлюючи складні моменти в історії стосунків між польським та українським народами і Римо-Католицькою Церквою в Польщі та Греко-Католицькою Церквою в Україні, сумлінно наслідуючи вчення Христа Господа та прикладу наших великих попередників – святого Івана Павла ІІ, кардинала Юзефа Ґлемпа, архиєпископа Юзефа Міхаліка, кардинала Мирослава Любачівського та кардинала Любомира Гузара, стоячи перед престолом Ясногірської Богородиці – королеви Польщі, ми ще раз хотіли б висловити щиру волю до продовження діалогу та бажання ще глибшого примирення між нашими Церквами.
Саме тут, на Ясній Горі, у 1988 році тодішній Примас Польщі вітав Главу Української Греко-Католицької Церкви, який разом з єпископами, духовенством та вірними з України приїхав до духовної столиці Польщі для участі у святкуваннях 1000-річчя Хрещення Київської Русі. Сьогодні ми також хочемо дивитися на свою історію в євангельському дусі, тобто: по правді, в любові та прощенні, без яких неможливий будь-який діалог.
Не було б примирення без мудрих і смиренних людей доброї волі, які були нашими великими попередниками. Паломництва святого Івана Павла ІІ до Польщі та України були пророчими та провідницькими, а дії, які він здійснив, підготували наші спільноти, щоб ми могли засвідчити християнську правду, любов та солідарність. Їх покірна і гідна найвищої похвали постава, їхня мужність стояти у правді, заклали основи примирення, заснованого не на нестабільних настроях та суб’єктивному погляді на минуле, а на правді та любові.
Слова, сказані під час пам’ятного паломництва святого Івана Павла ІІ в Україну в 2001 році, повинні стати для нас зразком і прикладом щирого діалогу. «Це може здатися дивним, незрозумілим і недоречним, – сказав тоді кардинал Любомир Гузар – в той момент, коли Українська Греко-Католицька Церква втішається такою великою славою, ми також визнаємо, що в минулому столітті в нашій Церкві були і темні, духовно трагічні моменти. Бувало, що деякі сини і дочки Української Греко-Католицької Церкви чинили зло – на жаль свідомо та добровільно – своїм ближнім зі свого народу та з інших народів. У вашій присутності, Святіший Отче, і від імені Української Греко-Католицької Церкви я хотів би попросити прощення у Бога, Творця і Отця всіх нас, і тих, кого ми, сини і дочки цієї Церкви, будь-яким чином скривдили. Щоб не обтяжувало нас жахливе минуле і не отруювало наше життя, ми раді пробачити тим, хто будь-яким чином скривдив нас…» «Нехай прощення, уділене і отримане, – заохочував Папа поляк, – розливається, як цілющий бальзам у кожному серці. Нехай кожен, завдяки очищенню історичної пам’яті, буде готовий поставити вище те, що об’єднує, ніж те, що роз’єднує, щоб разом могти будувати майбутнє на основі взаємоповаги, братерської спільноти, братньої співпраці та справжньої солідарності».
Сьогодні ми, уважно слухаючи голос цих великих свідків надії, правди, любові та примирення, хочемо будувати наше краще майбутнє та робити кроки, які будуть зближувати наші народи. Через молитовні зустрічі, урочисті святкування Євхаристії в римському та візантійсько-українському обрядах, паломництва до святих місць, важливих для обох Церков, наукові студії, ми хочемо поглибити наші знання про наші традиції та нашу історію, особливо серед молоді.
Вірячи в сопричастя святих, ми висловлюємо переконання, що святий Іван Павло ІІ, який в минулому успішно ініціював процес загоєння ран і примирення, продовжить підтримувати його, заступаючись перед Богом у святій справі примирення. Хочемо, щоб св. Іван Павло ІІ провів нас на шляху до святості та примирення, і, бажаючи наслідувати його, ми готові подолати всі зовнішні труднощі, щиро сподіваючись на його допомогу та підтримку.
Ми віримо, що наші Церкви незабаром зможуть проголосити – за згодою Святого Престолу – польського папу як покровителя нашого примирення, що наші Церкви матимуть заступника перед Богом у цій святій справі.
Доручаємо наші спільноти Богородиці Ясної Гори, щоб вона покрила усіх людей доброї волі в Польщі та Україні своїм материнським покровом та повела нас до свого Сина Ісуса Христа.
+ Станіслав Ґондецький,
Архиєпископ Познанський,
Голова Польської Єпископської Конференції,
Віце-президент Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE)
+ Святослав Шевчук
Верховний Архиєпископ,
Митрополит Києво-Галицький,
Глава Української Греко-Католицької Церкви
Текст було підписано під час Конференції єпархіальних єпископів на Ясній Горі 27 серпня 2019 року
Переклад на українську мову Департаменту інформації УГКЦ
About The Author
