Блаженний Ріхард Генкес: мученик любові до ближнього

Так Папа Франциск окреслив нового блаженного зі Згромадження Паллотинів, якого кардинал Курт Кох, діючи від його імені, беатифікує в німецькому місті Лімбурзі.

«Віра була для нашого блаженного провідною лінією в осуджуванні нацистських злочинів, і ця віра може сьогодні допомогти також і нам краще зрозуміти нелюдяні ідеології та протидіяти їм», – так о. Адам Ґолец, постулятор беатифікаційного процесу о. Ріхарда Генкеса, говорить про нового блаженного, якого у неділю, 15 вересня 2019 р., кардинал Курт Кох, Префект Папської Ради сприяння єдності між християнами, представляючи Святішого Отця, беатифікує у катедральному соборі Лімбурга-ан-дер-Лан в Німеччині.

Захопившись місіонерським духом…

Ріхард Генкес народився 26 травня 1900 року в Руппасі на півдні Німеччини у великій сім’ї. Через палоттинів Лімбурга познайомився з німецьким місіонерським рухом, що спонукало його вступити до Товариства Католицького Апостольства, тож 1912 року розпочав навчання у паллотинській малій семінарії у Фаллендар-Шонштатті. Після завершення новіціату та філософсько-богословського формування у Лімбурзі, 1925 року отримав пресвітерське рукоположення. Спочатку був вчителем у паллотинських школах у Фаллендарі та в Альпені, в 1931 році прибув на служіння до Нижньої Сілезії.

Прихід нацизму

Тим часом світ навколо молодого священика змінювався… Це був період сходження нацистів до влади в Німеччині та розбудови Третього Рейху. Отець Ріхард відразу збагнув, що не йдеться про ідеологію, яка є носієм християнських цінностей, але про неоязичництво. Але навіть і тоді, коли ситуація стала загрозливою, він залишається стійким у вірі, яку передає молодим поколінням і проповідує з амвону, наголошуючи на рівності всіх людей.

Ситуація загострюється, коли проповідник відкрито виступив проти практики евтаназії щодо людей з інвалідністю та найслабших. Режим не стерпів цього. Після першого арешту 1937 року, що завершився амністією, душпастиря повторно заарештовано в 1943.

Дахау, табір смерті

Цього разу місцем призначення для непокірного священика визначено Дахау, концтабір смерті неподалік Мюнхена, місце, де люди втрачають свою особистість, стаючи номерами. Його номер – 49642. Але нові обставини не зламали о. Генкеса, навпаки, стали для нього своєрідним відродженням. Перебуваючи в бараці №26, призначеному для священиків ворогів рейху, він не припиняє свою євангелізаційну місію.

Але 1944 року на священика чекав ще один номер: 17. Це номер барака, де утримувалися хворі на тиф, епідемія якого вибухнула в таборі. Отець Ріхард зголосився волонтером, щоб допомагати хворим, знаючи, що не повернеться звідтіля живим. Так і сталося: 22 лютого 1945 року він помер від тифу. Папа Франциск 21 грудня 2018 р. затвердив декрет про визнання мучеництва Слуги Божого о. Ріхарда Генкеса, Товариства Католицького Апостольства, відкриваючи шлях до його беатифікації.

Символ чесько-німецького примирення

Беатифікаційний процес о. Генкеса активно підтримували чеські єпископи. Новий блаженний доклав чимало зусиль для примирення між німецьким і чеським народами. Насамперед, під час служіння в Штрандорфі, де підтримував переслідуваних і ув’язнених чехів. Вірний цінностям рівності та свободи, також і в таборі смерті Дахау о. Ріхард надавав душпастирську підтримку представникам обох народів. Священик вивчив чеську мову, аби після завершення війни, як він сподівався, могти ще більше трудитись на користь примирення.