Підсумковий комунікат 22-ї Зустрічі східних католицьких єпископів Європи

З 12 по 14 вересня в Українській папській колегії святого Йосафата в Римі відбулася щорічна Зустріч східних католицьких єпископів Європи.

На зустрічі, організованій Радою єпископських конференцій Європи (CCEE ) та Українською Греко-Католицькою Церквою на тему “Вселенська місія Східних Католицьких Церков Європи сьогодні”, взяли участь близько сімдесяти делегатів – представників Східних Католицьких Церков у Європі. Роботу конференції відкрив кардинал Анжело Баньяско, президент Ради єпископських конференцій Європи. У привітальному слові він висловив сподівання, що “ця Зустріч зможе прискорити шлях до єдності усіх християн, якої так потребує Європа! Нехай наш взаємний обмін думками та наші роздуми будуть скромним сприянням у сповненні молитви Ісуса Христа, щоб усі були одно». Блаженніший Святослав, Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви, наголосив на важливій екуменічній місії Східних Католицьких Церков і на «необхідності для східних католиків бути каталізаторами екуменізму».

На конференцію були запрошені численні доповідачі, серед яких кардинал Леонардо Сандрі, префект Конгрегації Східних Церков. У своїй доповіді кардинал Сандрі підкреслив: «Східні Католицькі Церкви народилися не лише внаслідок певної історичної ситуації, а існують за Божим промислом. Це є підтвердженням того, що різноманітність в лоні Церкви є проявом Божого плану». Кардинал Курт Кох, президент Папської ради сприяння єдності християн, у своєму слові пригадав про те, що «справжньої мети екуменічного руху, тобто відновлення видимої єдності Церкви, повного церковного сопричастя ще не досягнуто і для його досягнення, ймовірно, знадобиться набагато більше часу, ніж видавалося». Він також говорив про необхідність встановлення спільної екуменічної мети, щоб «не продовжувати віддалятися один від одного». Державний секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін розповів про зв’язок між дипломатією та екуменічною діяльністю та про те, як ці два виміри тісно пов’язані між собою з огляду на стиль та цілі, і окреслив їх спільну мету: «Працювати над відновленням миру там, де панує розбрат, вважати прощення єдиним ефективним ліком після століть непорозумінь, не забуваючи, однак, про те, що у християн немає любові без істини».

Отець Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, висвітлив тему «Робота Змішаної богословської комісії католицько-православного діалогу та актуальний стан діалогу між Католицькою Церквою та Православними Церквами». «Баламандський документ та концепція уніатизму» – тема, яку представив о. Франс Боуен, член Змішаної міжнародної комісії богословського діалогу між Католицькою Церквою та Православними Церквами. Отець Томас Потт, монах із шевтонського монастиря та радник Папської ради сприяння єдності християн, висвітлив тему «Прозелітизм та релігійна свобода в контексті католицько-православних відносин». Отець Маркус Грауліч, підсекретар Папської ради законодавчих текстів, підготував доповідь на тему «Богослов’я Святої Тайни Євхаристії в історичному контексті міжсопричастя між Католицькою та Східними некатолицькими Церквами». Остання тема, яку було обговорено під час зустрічі – «Гаванська декларація та перспективи її пасторальної реалізації в Європі». Автором доповіді був о. Гіацинт Дестівелле, працівник Папської ради сприяння єдності християн.

Конференція завершилась у суботу, 14 вересня, аудієнцією у Святішого отця Франциска. Папа Франциск надихнув учасників Зустрічі «продовжувати йти вперед у дусі сопричастя». «Істина не лише не шкодить церковній єдності, але навпаки – виявляє її (Orientalium Ecclesiorum, 2). Християнська єдність не є однорідністю. Однорідність – це руйнація єдності; християнська правда є не монотонною, а симфонічною, інакше не походила б від Святого Духа, – наголосив Святіший Отець і додав: – Католицька єдність є частиною вашої особливої ідентичності і нічого від неї не забирає, навпаки – робить свій внесок у її повну реалізацію».

Східні Церкви, пригадав Папа, є носіями особливої місії на дорозі екуменічного діалогу. «Сьогодні, коли занадто багато нерівностей і поділів є загрозою для миру, ми відчуваємося покликаними бути працівниками діалогу, промоторами примирення, терпеливими будівничими цивілізації зустрічі, яка рятує наші часи від антицивілізації протистояння. Тоді як багато хто черпає зі спіралі насильства, претензій і постійних взаємних обвинувачень, Господь хоче, щоб ми були лагідними сіячами Євангелія любові. У християнській родині будьте тими, котрі дивляться на Господа утішителя, трудяться для зцілення ран минулого, долають упередження та поділи і вселяють надію для всіх, крокуючи разом з нашими братами і сестрами некатоликами».

Два дні роздумів на тему екуменічної місії Східних Католицьких Церков були підсумовані учасниками Зустрічі такими тезами:

Східні Католицькі Церкви здійснюють свій богословський внесок у традицію самої Католицької Церкви, допомагаючи їй повніше висловити свій вселенський вимір.

Католицькість Церкви не може бути обмеженою лише її латинською традицією.

В екуменічному діалозі з Православними Церквами Східні Католицькі Церкви пропонують нові елементи в осмисленні Примату Єпископа Рима та Синодальності.

Учасники Зустрічі також висловили побажання створити робочу групу для опрацювання спільної екуменічної концепції Східних Католицьких Церков Європи та пропонувати утворення змішаної богословської комісії між Православними Церквами та Східними Католицькими Церквами, щоб дати новий поштовх в екуменічному діалозі.