Папа: ніхто не виключений з місії Церкви
Кожному з нас Господь дав Своє найбільше добро, яким є наше життя, життя інших людей та багато інших дарів наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час вечірні, відслуженої в базиліці Святого Петра у Ватикані ввечері 1 жовтня 2019 року з нагоди відкриття Надзвичайного місійного місяця жовтня.
За основу своєї проповіді Святіший Отець взяв уривок з Євангелії, що був прочитаний під час богослуження, а саме з 25-го розділу Євангелії від Святого Матея, де Господь представлється, «немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно» (див Мт 25,14).
«Господь ввірив нам Свої найбільші добра: наше життя, життя інших, так багато різних дарів для кожного. І ці блага не є чимось, що потрібно зберігати в сейфі, але є покликом: Господь закликає нас сміливо й креативно віддавати своє таланти», – сказав Святіший Отець, наголосивши, що Господь не питатиме нас, чи ми ревно зберегли життя та віру, а про те, чи ми їх використали, ризикували, можливо, зазнавши чималих втрат. Місійний місяць має на меті дати життєвий поштовх, щоб ми стали активними у виконуванні добрих діл, не бути, так би мовити, сторожами благодаті, але місіонерами.
Як стати місіонерами?
На запитання, як стати місіонерами, Святіший Отець відповідає, що для цього потрібно свідчити власним життям, що ми «знаємо Ісуса». Першими свідками віри є мученики, вони свідчать не словами, але власним життям. Вони знають, що віра – це не пропаганда чи прозелітизм, але шанобливий дар життя. Вони живуть, поширюючи мир і радість, заради Ісусової любові люблячи всіх, навіть і ворогів. «Отож, – наголосив проповідник, – виявивши, що ми є дітьми Отця небесного, як можемо мовчати про радість бути любленими, про впевненість завжди бути цінними в Божих очах? Цього звіщення очікує дуже багато людей, у цьому полягає наша відповідальність. Цього місяця запитаймо себе самих про те, яким є наше свідчення?»
Слуга добрий і вірний і слуга лукавий і лінивий
Наприкінці притчі Ісус розповідає про «доброго й вірного» слугу, що був підприємливим, а «лукавий і ледачий слуга» не зробив нічого, і Господь був з ним дуже суворим, бо він не чинив добра, згрішив упущенням і бездіяльністю. Це, за словами Папи, може бути гріхом цілого життя, адже ми отримали жИТТЯ не для того, щоб ЙОГО закопати, але віддати. Хто перебуває з Ісусом, знає, що має те, що віддає, що дарує. Таємниця володіти життям полягає в тому, аби його віддати. Упущення протилежне місії.
Бог любить того, хто дає з радістю
Святіший Отець процитував слова святого Павла до Коринтян: «Бог любить того, хто дає радо» ( ІІ Кор 9,7) та підкреслив, що Бог любить Церкву, яка виходить назовні, місійну Церкву, яка не витрачає часу на оплакування того, що не вдається, оплакуючи зменшення вірних, цінностей, яких вже більше немає. Церква не прагне захищеної оази, а прагне бути сіллю землі Й закваскою світу. Вона знає, що в цьому полягає її сила, така ж як І в Ісуса: не соціальна чи інституційна важливість, але смиренна й великодушна любов.
Три Божі слуги, що принесли рясні плоди
Папа ФранциСК окремо згадав трьох Божих слуг, що своїм життям принесли рясні духовні плоди. Це свята Тереза від Дитятка Ісуса, яка молитвою супроводжувала місійну діяльність Церкви. Згадавши також, що жовтень – це місяць молитви на вервиці, Святіший Отець заохотив молитись за поширення Євангелія, за пожвавлення місійного духа.
Він пригадав теж і святого Франциска Ксаверія, назвавши його найбільшим місіонером історії після святого апостола Павла. А також і блаженну Полін Жаріко, звичайну робітницю, яка підтримувала місії своєю щоденною працею: своїми пожертвами започаткувала Інститут Папських Місійних Діл.
Святіший Отець закликав замислитись над тим, що ми робимо для поширення Євангелія, вказуючи, що цих троє Божих слуг – монахиню, священика й мирянку, які вказують, що ніхто не виключений з місії Церкви, та наголошуючи, що кожен із нас покликаний до місії. Господь прагне, щоб ми були даруванням для інших там, де ми перебуваємо, разом з людьми, які поруч нас, не оплакувати себе самих, але мужньо віддавали життя тим, які ще живуть без радості Євангелія. «Сміливо, брати й сестри! Сміливо, Мати-Церкво: приверни свою плідність у радості місії», – закінчив свою проповідь Папа Франциск.
About The Author
