Папа зустрівся з учасницями Генеральної Капітули Сестер Чину Святої Урсули
«Ми живемо в міжнародному та міжкультурному контексті, тому я закликаю вас у дусі молитви шукати відповідні засоби, аби, намагаючись осягнути свої особисті та спільнотні цілі, не втратити з поля зору широкий горизонт людства, за яке Ісус віддав Своє життя» – закликав Папа Франциск, приймаючи у четвер, 3 жовтня 2019 р., в Апостольському палаці у Ватикані учасниць Генеральної Капітули Сестер Чину Святої Урсули.
Привітавши присутніх та подякувавши Головній Настоятельці за слово вітання, Святіший Отець зазначив, що Генеральна Капітула – це час благодаті, церковна подія; і хоча вона відбувається у виключно приватній формі, однак, належить до життя Церкви. Темою Генеральної Капітули сестер було гасло: «Глобальна спільнота, прямуємо до нового життя». Свою промову Папа розпочав роздумами над поєднанням тих двох слів: «спільнота» і «глобальна».
Глобальна спільнота
Може видатись суперечністю говорити про «глобальну спільноту». Адже, зазвичай, спільнотою вважаємо якусь групу осіб, які розділяють окреслене місце проживання, як наприклад, чернеча чи парафіяльна спільнота; а прикметником “глобальна” окреслюємо ту дійсність, що виходить поза межі кордонів та границі, яка сягає кінців землі. Може здатись, що ці два терміни не можуть співіснувати разом.
«Ми живемо в часі, який дедалі більше взаємопов’язаний та населений народами, що стали частиною “глобальної спільноти”. Ми всі стаємо дедалі ближчими одні до одних перед великими викликами, які нам потрібно долати. Сьогодні ніхто не може сказати: «Це мене не стосується». Захист людських прав, отримання свободи думки та віросповідання, євангелізація далеких та близьких, – розпочинаючи від себе самих, – соціальна справедливість, охорона довколишнього середовища та спільний пошук загальнолюдського розвитку, поява гуманістичної економіки та політики, яка б була справді на служінні людині не є проблемами інших, але нашими проблемами, моїми проблемами, вони не стосуються лише одного народу чи нації, але – всього світу», – наголосив Вселенський Архієрей, як приклад наводячи пожежі в регіоні Амазонії, які не є проблемою лише того бразилійського регіону, але – всієї світової спільноти, подібно, як і міграція, що не стосується лише окремих країн, але – всього світу.
Прямувати до нового життя
Друга частина гасла Генеральної Капітули Сестер Чину Святої Урсули закликає до того, аби прямувати до нового життя. Цей заклик перегукується із тим, що говорила свята Анджела Мерічі: «Живіть новим життям». Але чи можливо сьогодні прямувати до того нового життя? «Це є можливо, – відповідає Папа, – відкривши двері Христові і наслідуючи Його в любові, тобто, стаючи ближнім кожному чоловікові і жінці будь-якої мови, народу і нації з великою повагою до різноманітності іншого, як культурної, так і релігійної». У цьому контексті Глава Католицької Церкви пригадав сестрам, що вони, шануючи свою особисту ідентичність та харизматичну ідентичність свого Чину, покликані “жити новим життям”, нести подих нового життя в усі куточки землі, щоб віра, надія та любов могли приваблювати людей до Ісуса.
Місіонерський вибір Чину
Вказуючи на те, що ми сьогодні перебуваємо в інтернаціональному та багатокультурному контексті, Папа заохотив сестер прийняти сміливий місіонерський вибір, який здатний перемінити все, аби звички, стиль життя, розпорядок, мова та засоби управління й апостоляту стали каналами євангелізації сучасного світу. «Аби це довершити, необхідне душпастирське навернення структур, у такий спосіб, щоб вони завжди могли бути скерованими на місію», – підкреслив Єпископ Риму, додавши, що сьогодні в особливий спосіб потребуємо доброго свідчення, тобто, чоловіків та жінок, які, розпочавши від власного навернення, спроможні запропонувати іншим своє розуміння, прийняття і слухання разом із радістю Євангелія.
Виховниче завдання
«У цьому контексті я хотів би заохотити і далі вести ваше виховниче завдання з ентузіазмом, особливо в цей час, коли молодь обтяжена величезною кількістю інформацій та дезорієнтована швидкістю, з якою вони передаються. В результаті, потрібна виховнича пропозиція, яка вчить критично мислити, розпізнавати плюси і мінуси використовуваних нами засобів та здатна вказати молоді шлях дозрівання у цінностях», – мовив далі Папа Франциск, зазначаючи при цьому взаємозв’язок доброго виховання із Євангелієм та особистим прикладом духовних вихователів.
Любов до людей
На закінчення Святіший Отець наголосив на любові до людей, що є тією силою, яка сприяє зустрічі з Богом та особистому духовному зросту, адже, хто любить ближнього, той любить Бога, а хто не любить ближнього, той блукає у темряві (пор. 1 Ів. 2, 11; 3, 14; 4, 8). «Коли живемо у дусі зустрічі, коли наближаємося до інших, бажаючи їхнього добра, поширюємо наш внутрішній світ, аби отримати більше добрих дарунків від Господа. Щоразу, як ми зустрічаємося з братом і сестрою в любові, стає ще більш просвітленою віра, щоб визнати Бога. Тому, якщо бажаєте зростати в духовному житті, не можете відмовитись від того, щоб бути місіонерами», – підсумував Вселенський Архієрей.
About The Author
