Папа: нашим призначенням є вічне життя
«Сьогоднішній євангельський уривок (див. Лк, 20, 27-38) подає нам чудове повчання Ісуса про воскресіння», – цими словами Папа Франциск розпочав свою катехизу перед проказуванням «Ангел Господній» разом із численними вірними та побожними туристами, які в неділю, 10 листопада 2019 р., зібрались опівдні на площі Святого Петра у Ватикані.
Підсумовуючи біблійну розповідь, Святіший Отець розповів, що в ній описано, як до Ісуса приступили деякі із садукеїв, які не вірили у воскресіння, тому намагались спровокувати Учителя, просячи у Нього роз’яснення ситуації про жінкою-вдову, яка за земного життя мала 7-ох чоловіків: «Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде жінкою, бо ж семеро мали її за жінку» (Лк. 20, 33). Ісус не потрапив у їхню пастку, спираючись на те, що у потойбічному житті не женяться і не виходять заміж, бо схожі до ангелів, «вони – сини Божі, бувши синами воскресіння».
Роздуми над вічність
«Цією відповіддю Ісус, насамперед, запрошує своїх співрозмовників, – а також і нас, – призадуматись над тим, що цей земний вимір, в якому ми на даний час живемо, не є єдиним, що існує також інший, який вже не підлягає владі смерті, в якому повністю проявиться те, що ми є Божими дітьми. Чути ці прості та зрозумілі слова Ісуса про життя після смерті втішає нас та дає нам надію; ми дуже цього потребуємо, особливо в наш час, що настільки багатий знанням про всесвіт, але настільки убогий мудрістю про вічне життя», – мовив Єпископ Риму, додаючи, що «ця чітка впевненість Ісуса щодо воскресіння повністю ґрунтується на вірності Богові, Який є Богом життя».
По смерті ми належатимемо Богові
На переконання Глави Католицької Церкви, запитання садукеїв стосувалось не лише того, чиєю жінкою вона буде у вічності, але, передусім, кому належатиме її життя. Мова йде про сумнів, який стосується людини всіх часів і також нас: «Після цього земного паломництва, що буде з нашим життям? Воно належатиме нічому, смерті?».
Як підкреслив Папа, зі слів Спасителя стає зрозумілим, що наше життя належить Богові, Який нас любить і за нас переживає, настільки, що пов’язує Свої ім’я із нашим, Він є «Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього». (Лк. 20, 37-38).
«Життя існує там, де існує зв’язок, спільність, братерство; і це життя сильніше від смерті, якщо воно будується на справжніх стосунках і зв’язкові вірності», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що, навпаки, не існує життя там, де людина хоче належати лише собі самій, жити немов острів, відокремлена від інших. У такій поведінці, за його словами, переважає смерть.
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам проживати кожен день у перспективі того, що стверджуємо в заключній частині “Символу віри”: очікую воскресіння з мертвих і життя прийдешнього світу», – побажав Папа.
Нові зорі на небозводі святості
Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа Франциск скерував думку слухачів до іспанської Ґранади, де напередодні відбулася беатифікація блаженної Марії Емілії Рікельме Саяс, та до португальської Браґи, де того дня відбулися подячні урочистості з нагоди рівнозначної канонізації святого Бартоломео Фернандеса від святих мучеників.
«Нова блаженна була зразковою в ревності Євхаристійної адорації та великодушною в служінні найбільш потребуючим, а новий святий був великим євангелізатором і пастирем свого люду», – сказав Святіший Отець, закликавши привітати обох оплесками.
About The Author
