Кардинал Пелл дав перше інтерв’ю після звільнення: «Культурні війни – реальні»

Вперше після звільнення з-під арешту кардинал Джордж Пелл з Австралії дав інтерв’ю для телеканалу «Sky News Australia». Як на людину, котра пережила майже рік несправедливого ув’язнення, кардинал виглядає мирно. 79-річний Пелл визнав, що ці терпіння нанесли йому рану, однак не розбили його, оскільки він знав, що є невинний, а звинувачення, висунуті проти нього, були недостовірними.

Кардинал сказав, що допускає, що вплив на перебіг розгляду його справи могли мати фінансові реформи, які він проводив у Ватикані, а його справа є прикладом спроби «усунути юдейсько-християнську юридичну основу».

Звичайно, тих, хто проводив розслідування справи проти Пелла, здавалось, мало цікавило верховенство права чи використання розуму для розслідування обвинувачень. Ендрю Болт, котрий інтерв’ював кардинала на телебаченні, не є християнином; однак він неодноразово запитував його чи ця «гонитва за відьмами» була антихристиянською. Поліція штату Вікторія дійсно запрошувала громадськість подавати обвинувачення проти кардинала Пелла. Усі 26 обвинувачень, які надійшли внаслідок зусиль поліції – окрім одного непідтвердженого, яке ніколи б до суду не дійшло – швидко були відкинуті. Поліція Вікторії не лише не слідувала власним процедурам розслідування, але й перевернули з ніг на голову презумпцію невинності, яка надається обвинуваченому, що є основою верховенства права.

Болт запитав чи можна частково звинувачувати помилки самої Церкви. Без сумніву,- відповів кардинал Пелл. Впродовж десятиліть священники-педофіли зловживали і наносили шкоду жертвам, а в той час церковні лідери не спромоглись швидко, різко і прозоро зреагувати на ці зловживання. Однак Пелл був одним із єпископів, котрий провадив зусилля Церкви вирішити ці питання зловживань і покласти їм край. Як зазначив сам кардинал Пелл, іронічним було те, що громадськість обрала його як достойного козла відпущення. А це ставить запитання: Як ми маємо сприймати ворожість громадськості щодо кардинала Пелла? Чи це було не лише використання найвищого церковного єрарха в якості козла відпущення, але й чиясь особиста помста?

Існує багато різних варіантів відповіді. Коли кардинала запитали чи існує зв’язок між його спробами очистити фінансову корупцію у Ватикані та «полюванням на відьом» в Австралії, він відповів: «Більшість високопосадовців у Римі, котрі певним чином підтримують фінансову реформу, вважають, що вони (ці дві події) – пов’язані». Однак він наголосив, що це, швидше за все, ймовірність, аніж факт.

Пелл вважає, що фінансова корупція не торкається Папи чи держсекретаря, кардинала П’єтро Пароліна, однак фінансова корупція глибоко закоренилась у Ватикані і досі потребує реформи. Кардинал визнав, що участь у проведенні цієї реформи, мала неочікувані наслідки для його життя.

На більш загальному рівні, кардинал Пелл бачить походження мотиву, який настільки викривив справедливість у самих культурних війнах: «Культурні війни – реальні. Існують систематичні спроби усунути юдейсько-християнську юридичну основу». За його словами, ми можемо бачити ці спроби у боротьбі за життя, подружжя, стать та сексуальну ідентичність. Декотрим людям просто «не подобаються християни… котрі навчають християнства, особливо у справах життя і сім’ї». Він вважає, що оце «полювання на відьом» закорінене у цьому антихристиянському пафосі, який поширюється на саме верховенство права. Кардинал також вважає, що презумпція невинності у західній юридичній традиції своїм походженням завдячує юдейсько-християнському внеску.

А тепер ті, хто противиться цим «систематичним спробам усунути юдейсько-християнську юридичну основу», стають мішенями. На запитання чи боїться він погроз смертю чи висунення нових обвинувачень, Пелл помахав головою. Він не боїться, так каже, і решту своїх днів планує прожити в Австралії, яку дуже любить.

Ендрю Болт запитав очевидне запитання: «Як Ви витримували усі ці терпіння?». Кардинал Пелл на це запитання відповів з найбільшою охотою. Перш за все, за його словами, «я знав, що невинний». Він додав, що спочатку мав намір засвідчити це в суді, але побоювався, що може занадто розсердитись. Він також зазначив, що чиста совість допомогла йому прожити цих 13 місяців в ув’язненні.

Однак найглибша відповідь на запитання як він витримав несправедливе страждання, була богословською: «Одним з найдивніших і найбільш корисних вчень християнства є те, що ти можеш жертвувати свої страждання за щось». Іншими словами, християни можуть приймати терпіння, бо таким чином можуть єднатись з Ісусом Христом і докладатись до спасительної жертви заради добра інших, самих себе чи Церкви.

В цьому інтерв’ю кардинал Пелл виглядав як християнин, котрий не тримає образи. Він глибоко співчуває своєму обвинувачувачу – котрий, цілком можливо, став жертвою зловживання когось інакшого. (Пам’ять, за його словами, – дивна річ). Він наголошує, що прощення і справедливість повинні іти разом. Підриваючи одне, підриваємо і інше.

Інтерв’ю з кардиналом Пеллом показало чоловіка, котрий витерпів один із найбільших викиднів справедливості сучасних часів. Воно також показало важливість дотримуватись «юдейсько-християнської юридичної основи» заради загального добра усіх, пише Catholic Herald.