Французький кармеліт: Люди спраглі св. Причастя

Час пандемії вимагає виняткової душпастирської креативності, щоб не позбавити віруючих можливості приймати Святе Причастя. «Божий народ справді спраглий за Ісусом і священники повинні знайти конкретні способи його заспокоєння, незважаючи на санітарні обмеження», – на це вказує босий кармеліт з Франції, де від початку пандемії церкви досі закриті для літургій за участю вірних. О. Франсуа-Марі Летель наголошує, що можливість приймати Причастя зараз є одним з найактуальніших викликів.

Кармеліт згадує історію з італійської лікарні в Прато, де завдяки дозволу єпископа лікарі, що борються з коронавірусом, приносять Причастя своїм пацієнтам, стаючи надзвичайними роздавачами під час кризи. «Цей жест нагадує нам про центральне місце Євхаристії в житті Церкви. Отримання Хліба Життя має бути можливістю для всіх вірних під час випробування, а не лише для священників, які служать Літургію, люди дуже сильно страждають від цього голоду», – розповідає о. Летел. Він зазначає, що час пандемії закликає єпископів та священників бути креативними та дивитись, як можна краще залучити мирян до Євхаристії.

«Я наведу приклад в’єтнамського кардинала Ван Тхуана, який жив Євхаристією в неможливих тюремних умовах, а Пресвяте Таїнство давав католицьким ув’язненим у пачках сигарет, щоб вони могли продовжувати адорувати Ісуса і приймати Його у Святому Причасті. – каже о. Летел. – Багато святих вказували на важливість Євхаристії в родинах. Це особливо важливо зараз, оскільки миряни найбільше відмежовані й вони найбільше страждають. Якщо ми не знайдемо способу давати вірним Причастя, існує небезпека, що вони віддаляться від Євхаристії. Про це говорив і Папа Франциск, попереджаючи, щоб віртуальна участь у Літургії не замінила реальну. Справді, потрібна креативність. Я вважаю, що подію в лікарні в Прато можна розглядати як пророчий знак для всієї Католицької Церкви, не лише для Італії».

Французький кармеліт, який є консультантом Папської Конгрегації у справах канонізації святих, вказує, що багато змін, пов’язаних з євхаристійним культом, відбулися впродовж століть завдяки людям, які страждають від «євхаристійного голоду». У середньовіччі Жульєн з Корніллон закликала єпископа Льєжа встановити свято Найсвятішого Таїнства (Божого Тіла), а святі Катерина Сієнська та Тереза з Лізьє прагнули отримувати щоденне Причастя. О. Летел також застерігає від використання терміна «євхаристійний піст» для опису реальності, в якій багато людей позбавлені можливості приступити до Причастя. «Людям, які голодують, не будемо говорити про піст. Я думаю, що Божий народ сьогодні дуже зголоднів, у найглибшому розумінні цього слова, і ми повинні заспокоїти цей голод», – наголошує о. Летел. Як найпростіший приклад, він наводить організації в церквах надзвичайних годин уділення Причастя, дотримуючись усіх санітарних правил.