Бетховен був католиком, про це не можна забувати

Сер Джеймс Макміллан, один із провідних сучасних композиторів, став на захист католицької ідентичності Людвіга ван Бетховена. Цього року виповнюється 250 років з дня народження цього німецького музичного генія. З цього приводу занадто часто забувається, що Бетховен був глибоко католицьким композитором. Навіть більше, Макміллан, який сам є католиком і у своєму доробку має багато сакральних творів, стверджує, що зараз існує сильна тенденція до «декатолицизації» найбільших сакральних творів, таких як «Урочиста меса» Бетховена або «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта чи «Сон Геронтія» Елгара.

На думку Макміллана, ця спроба позбавити Бетховена його католицької віри пов’язана з тим, що сучасна і постмодерністська культура, при всьому своєму песимізмі та скептицизмі, не може впоратися з його творчістю, не може запропонувати задовільного пояснення його величі. Для Бетховена музика була не просто справою ремесла, але в ній був божественний елемент. Він ставився до своєї праці як до місії та покликання. Бетховен глибоко вірив, що чудова музика може зворушити світ – пише шотландський композитор на сторінках газети «The Catholic Herald».

Пишучи про католицизм Бетховена, він посилається на його заповіт та кореспонденцію. У них німецький музикант звертається до Бога, пише про досвідчення Його близькості та прагнення зрозуміти Його. У листі до великого князя Рудольфа він визнає: «Ніщо не є більшим від Божої близькості та поширення Його слави серед людей».

Макміллан визнає, що Бетховен був барометром свого часу, тодішніх соціальних змін. Ось чому його часто інтерпретують через призму політики. Однак його твори також мають інший вимір. В «Урочистій месі», одному з найбільших католицьких творів усіх часів, як стверджує Макміллан, є також глибоке пізнання Божого Милосердя. Звірства воєн і революцій загладжує Агнець Божий, Той, Хто змилується над нами та обдаровує спокоєм.