Морріконе мав живу віру, саме тому він прагнув релігійної музики

Духовний вимір був важливим аспектом роботи Енніо Морріконе, – нагадує кардинал Джанфранко Равазі, голова Папської ради з питань культури. Італійський композитор помер у Римі у віці 91 року.

Він відомий передусім кінематографічною музикою, адже створив музику для понад 500 фільмів, серед яких «Місія», «Недоторканні» та «Однога разу в Америці». У своєму доробку також має численні сакральні твори. Під час понтифікату Бенедикта XVI він наполегливо добивався повернення григоріанського хоралу.

У розмові з «Ватиканським радіо» кардинал Равазі згадує минулорічну зустріч з ним, коли за свою творчість він отримав від Папи Франциска золоту медаль понтифікату. Італійський композитор також прийняв запрошення на сесії Папської ради з питань культури. «Коли він готував ораторію, присвячену Івану Павлу ІІ, поїхав зі мною до Польщі на кілька днів. Усе це свідчило про його віру, а він відкрито визнав її», – каже кардинал Равазі.

«Безперечно, він також був дуже зацікавлений у компонуванні сакральної та релігійної музики. Він говорив мені про це багато разів. Тому що духовний вимір, віра, були в ньому дуже живі, – сказав кардинал. – З іншого боку, проявом цього духовного виміру була також музика сама в собі, так, як він її виразив, у величезному розмаїтті стилів, просто неймовірно, якщо подумати про такі фільми, як «За жменю доларів» Серждіо Леоне, потім «Битва за Алжир», «Птахи великі і малі» Пазоліні, «Одного разу в Америці», фільми Фелліні і навіть Гічкока. Така величезна панорама фільмів, велика різноманітність творчості, але він завжди хотів великої музики. Тому що вірив, що велика музика сама по собі, згідно з її великою традицією, є мовою трансцендентності. Це мова, в якій проявляється таємниця, навіть тоді, коли це світська музика. Краса музики поступово веде нас до вічності та нескінченності».