Орегон – третій штат у США, який легалізував компостування людських останків

1 липня Орегон стане третім штатом США, який дозволив компостувати останки загиблої особи. Раніше легалізувати цю огидну практику вирішив Вашингтон (2019), а минулого місяця – Колорадо.

Губернаторка Кейт Браун у вівторок підписала законопроект «House Bill 2574», розширюючи прийнятні методи поховання про «натуральну органічну редукцію» – відому як компостування людських останків. На думку авторів проекту, закон відповідає зростаючому попиту жителів штату на альтернативні традиційному похованню та кремації форми «позбутися» тіла померлої особи.

Як повідомляє американська компанія «VICE», на рішення про особливу форму поховання в основному мають уплив екологічні мотивації. «Компостування» людських останків має бути набагато кориснішим для планети, ніж поховання або кремація. Тіла, поховані традиційним способом, під час якого останки бальзамують формальдегідом і поміщають у труну, постійно займають великі території землі та вимивають токсини в сусідні ґрунти та водні шляхи. Натомість кремація виділяє в атмосферу шкідливі забруднювачі та вуглекислий газ, сприяючи глобальному потеплінню. Підрахували, що кремація лише в США відповідає за викиди 1,7 млрд тонн CO2 на рік.

Процес «компостування» останків людини передбачає поміщення тіла в сталевий контейнер, наповнений деревною стружкою та іншим рослинним матеріалом. Після того як мікроорганізми та бактерії розкладають його впродовж 30 днів, останки зберігаються в окремих контейнерах ще кілька тижнів. Одне тіло, розміщене з додатковим органічним матеріалом, може виробляти до 900 літрів компосту. Сім’ї можуть забрати землю з людськими останками додому або подарувати її територіям під охороною.

Окрім екологічних аргументів – наприклад, якою мірою компостування деяких останків уплине на зміну клімату – на думку дослідників, ціле явище не можна розглянути без метафізичного контексту. Як зазначає Джон Горват II (crisismagazine.com), «компостування людей – це не лише практична альтернатива похованню. Зрештою, це своєрідний екорелігійний акт. Його прихильники відверто пропагують його як вираз соціальної справедливості та екологічного запалу. Це відповідає пантеїстичному світогляду, в якому все зводиться до матерії в безперервній зміні».