Падіння віри в реальну присутність Христа в Євхаристії. Шокуючі слова єп. Папроцкого зі США

За підрахунками, аж 70 відсотків католиків або відкидають реальну присутність Христа в Євхаристії, або навіть ніколи не чули про це. Як зазначив єпископ Томас Папроцкі з єпархії Спрінгфілд, штат Іллінойз, люди, які приймають Тіло Христове як символ, а деколи навіть роблять це у стані тяжкого гріха, чинять святотатство.

 

Посилаючись на стан віри у реальну присутність Христа в Євхаристії, єпископ оцінив, що ці цифри вражають. “Страшно бачити таку статистику, що показує, наскільки багато на перший погляд практикуючих католиків не розуміють, що означає справжня присутність Христа. Тут є різні наслідки. Навіть минулого року, коли Covid-19 закрив усе на кілька місяців, люди дивилися прямі трансляції … Я думаю, люди, які розуміють Євхаристію, розуміють, чого їм не вистачає. Ви можете дивитись Літургію, можете навіть молитися під час трансляції, але як ви можете бути присутнім на Євхаристії, якщо не можете прийняти Святе Причастя?”, – сказав єрарх.

 

Єпископ Папроцкі роздумує, чи не пов’язана ця ситуація з проблемою Причастя для людей, які перебувають у стані тяжкого гріха. “Якщо вони не розуміють, що роблять, що насправді приймають Тіло Христове, і коли думають, що це якийсь символічний спогад про Тайну Вечерю, і не усвідомлюють цього, приймаючи справжню присутність нашого Господа у свої серця в стані тяжкого гріха, то вчиняється ще один гріх, здійснюється святотатство …”, – додав він.

 

Він нагадав, що як каноніст він порушував проблему “євхаристійної єдності” (фраза походить із документа з Апаресіди від 2007 року). А це означає, що ніхто – ні законодавці, ні глави урядів, ні медичні працівники – не можуть приймати Святе Причастя і водночас діяти проти заповідей ділами чи словами, зокрема, коли вони заохочують аборти, евтаназію та інші тяжкі гріхи проти життя та сім’ї. Ба більше, ця відповідальність “особливо покладається на законодавців, глав урядів та медичних працівників”. – Тож у цьому документі з Апаресіди сказано, що глави держав та законодавці не повинні приймати Святе Причастя, якщо вони є прихильниками абортів та евтаназії й інших тяжких гріхів”, – наголосив він. Єпископ зазначив, що серед архітекторів згаданого документа є Папа Франциск (він працював над ним до того, як прийняти службу на Престолі Петра), тому можна припустити, що документ представляє спосіб мислення Папи.

 

На запитання, чому ми спостерігаємо, що певні єрархи не вбачають проблеми в тому, що Джо Байден, який підтримує аборти та гомозв’язки, приймає Святе Причастя, єпископ відповів, що це спричиняє замішання та викликає запитання щодо того, чому це відбувається.

 

На думку єп. Папроцкого, така ситуація є порушенням Канону 915, який говорить про те, що того, хто вперто перебуває в явному тяжкому гріху, не слід допускати до Причастя. “І це написано зобов’язуючою мовою, дуже чітко, це нормативна мова. Таких осіб не слід допускати до прийняття Святого Причастя, проте є багато людей, єпископів, священників, які нехтують цим каноном. Я думаю, що за цим усім криється – використовуючи технічну мову – те, що ми називаємо антиномізмом”, – зазначив він.

 

Як він пояснив, ця позиція неохоче дотримується закону, вважаючи, що закони надто обмежують, що вони обмежують нашу свободу, що ми повинні, в певному сенсі, робити те, що хочемо. – “Отже, ми бачимо, що це відбувається у різний спосіб і з дуже серйозними наслідками. Антиномінізм, цей дух анти-закону, дуже домінував після ІІ Ватиканського Собору, і тому ми бачимо так багато випадків сексуального домагання неповнолітніх із боку духовенства”, – оцінив єпископ.

 

Єрарх зауважив, що правил щодо чистоти, що VI заповідь або законів, що забороняють сексуальні злочини, більше не потрібно дотримуватися. Подібне відбувається і з одностатевими зв’язками. Однак якщо деякі єрархи не хочуть визнавати тут не тільки церковне право, але навіть моральний закон, то це дуже серйозна проблема, пише pch24.pl.

 

Єпископ додав, що серед духовенства, а також серед мирян можна побачити занепокоєння та збентеження цією ситуацією. На прикладі гомосексуальних зв’язків єрарх оцінив, що не можна заперечувати, що у взаєминах між такими людьми, які зберігають цнотливість, є якісь позитивні елементи, але коли ми говоримо, наприклад, про їхні цивільні зв’язки, ми вже не говоримо про “невинну дружбу”. – “Ми говоримо саме про те, що вони хочуть назвати “шлюбом”, а що, звичайно, не може ним бути. Тому ми говоримо про сексуальні взаємини і думка про їх благословення просто незрозуміла. Бог не благословляє гріховні речі. А якщо ми говоримо про гріховні взаємини, то не може бути й мови про їх благословення”, – додав єпископ.