3 речі, які дитині потрібно знати про своє тіло

Теологія тіла не тільки для дорослих.

Як батьки, ми починаємо вчити своїх дітей про частини їхнього тіла, коли вони ще зовсім маленькі. Вони вчаться вказувати на свої вуха, очі, рот і ніс, пупок і пальці ніг; потім, стаючи старше, вони дізнаються більше про те, як працює їхнє тіло.

Як батьки-католики, ми не просто хочемо передавати біологічну інформацію — ми хочемо, щоб наші діти дізналися про значення та призначення свого тіла. З чого ми розпочнемо і як повідомити про це молодшим дітям?

Коли святий Іван Павло ІІ був папою, він виголосив низку повчань під час своїх аудієнцій протягом приблизно шести років. Близько 135 з них були зібрані разом і тепер становлять те, що відомо, як «теологія тіла». Ця теологія ставить і відповідає на такі запитання: Чому Бог дав нам тіла? Що означає мати і тіло, і душу? Що означає бути створеним за образом і подобою Божою? Що ми повинні робити зі своїм тілом? Що Ісус показав нам про призначення наших тіл?

Зайве говорити, що теологія тіла — це багата і складна теологія, яка буде розгортатися й розвиватися протягом багатьох років, але вона має багато чого навчити нас просто зараз про стосунки та кохання, стать, ідентичність та призначення. Існують також основні принципи, які кожен батько може прищепити своїм дітям з самого раннього віку, які будуть глибоко служити їм на кожному етапі життя.

Ось 3 прості істини, які кожна маленька дитина повинна знати про своє тіло:

1.Ваше тіло добре.

Бог створив світ і все в ньому з любові. У Книзі Буття ми читаємо, що Бог створив людину за своїм образом, чоловіком і жінкою Він створив нас. Ми тіло і душа — обидва разом складають те, ким ми є, як люди. Коли гріх увійшов у світ, він не зробив наші тіла поганими — він зруйнував первісну єдність, яку ми мали з Богом, один з одним і з самими собою. Гріх привів до наших тіл смерть і тління, але він не позбавив нас доброти, вкоріненої в Божій любові.

Як практично донести до маленьких дітей, що тіло добре? Ми можемо відзначити красу їхніх тіл… м’якість їхньої шкіри, колір очей, дивовижність їхніх рухів. Ми можемо переконатися, що не критикуємо власне тіло, а хвалимо його за те, як воно виглядає і багато речей, які воно робить для нас. Ми можемо вивчити наше власне ставлення до тіла і переконатися, що те, як ми говоримо про тіло і як ми поводимося в нашому повсякденному житті, передає, що ми віримо, що тіло прекрасне, створене Богом за Його образом і подобою, і дуже добре.

2.Твоє тіло – це дар.

Без нашого тіла ми б не були людьми. Усе наше тіло — це дар — руки й ноги, м’язи й органи, клітини й синапси. Якщо наше тіло є даром, це означає, що є дарувальник — Бог. І подарунки потрібно не тільки приймати з подякою, але й дарувати. Ми призначені для того, щоб віддавати себе в своїх тілах і через них. Ми робимо це, коли любимо себе та інших.

Щоб навчити дітей, що їхнє тіло — це дар, ми можемо вказати на те, що їм дає їхнє тіло — здатність рухатися, вчитися, відчувати, розуміти світ. Ми можемо говорити про те, як важливо поважати і любити Бога, дарувальника. Поважати і любити Бога означає щодня дякувати Йому і виконувати Його заповіді. Ми також можемо навчити поважати і любити себе, що означає добре ставитися до свого тіла, митися, чистити зуби, харчуватися здоровою їжею, багато спати і займатися спортом, а також робити правильний вибір. Ми можемо звернути увагу маленьких дітей на те, що, коли вони виконують роботу по дому, свою шкільну роботу, вони дарують собі «подарунок».

Слід також сказати, що якщо у вашої дитини є хвороба чи інвалідність, це жодним чином не знецінює тіло, як подарунок. Коли гріх увійшов у світ, він приніс хвороби, смерть і зламаність, які ми всі так чи інакше відчуваємо у своєму тілі, але поки ми маємо дихання, наші тіла є дарами, через які ми живемо, любимо і віддаємо себе. Ісус прийшов, щоб відновити все до їхньої первісної цілісності, і одного дня наші тіла воскреснуть, повністю зцілені.

3. Ваше тіло розмовляє мовою.

«Тіло і тільки воно має здатність робити видимим невидиме, духовне і божественне». — Папа Іван Павло II.

Те, що ми робимо зі своїм тілом, має значення. Наші тіла розмовляють мовою. Кожен жест, кожна думка, слово і дія щось передають про те, хто ми є і хто такий Бог. Ми можемо говорити правду або брехати своїм тілом. Чи будемо ми любити інших щиро і чесно? Або ми будемо використовувати інших для власної вигоди?

Ми можемо навчити наших дітей мові їхніх тіл, привертаючи увагу до того, як вони використовують своє тіло. Ми можемо заохочувати їх завжди говорити правду своїм тілом. Ми повинні визнавати почуття та називати їх, щоб діти навчилися розуміти емоції та те, як вони передаються. Коли дитина використовує своє тіло, щоб допомогти або завдати шкоди комусь іншому, ми можемо вказати на це словами: “Андрію, руки не для того, щоб бити” або “Дякую, що показав мені любов цими чудовими обіймами!” Ми також можемо нагадати дітям, що поклоняємося Богу своїм тілом, навіть у найдрібніших способах — стоячи на колінах, зводячи руки разом, кланяючись, піднімаючи руки.

Простими щоденними способами ми можемо навчати дітей, що наше тіло справді має значення, і що ми були створені для того, щоб віддавати славу Богу в нашому тілі та через нього, використовуючи його для любові, для стосунків і для поклоніння. З малими це найкраще передати простою мовою і жестами, а передусім — на власному прикладі.