Побачив світ обряд уділення інституційного мирянського служіння катехита

У понеділок, 13 грудня 2021 р., Конгрегація Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств оприлюднила Editio typica (взірцеве видання) латинською мовою «Обряду поставлення в катехити». Йдеться про інституційне мирянське служіння катехита, яке Папа Франциск встановив у Церкві Апостольським листом motu proprio «Antiquum ministerium» від 10 травня 2021 року і яке не слід плутати із катехитичним служінням, яке звершується і надалі звершуватиметься у Церкві представниками різних станів.

Згідно з рішенням Папи Франциска, цей обряд може використовуватися від 1 січня 2022 року. Єпископським конференціям доручено приготувати переклади літургійного тексту розмовними мовами. Єпископ може звершити цей обряд під час Святої Меси або під час окремої Літургії Слова. Його основними елементами є напоумлення, молитва, благословення та вручення розп’яття.

Постійне служіння в місцевій Церкві

Editio typica «Обряду поставлення в катехити» супроводжує лист Префекта Конгрегації архиєпископа Артура Роше до очільників єпископських конференцій, у якому запропоновано деякі зауваги щодо інституційного служіння катехита. У першу чергу, пояснюється природу цього служіння як «постійного служіння у місцевій Церкві», що є, насамперед, «мирянським служінням, підвалиною якого є спільний стан охрищених», а тому його слід чітко відрізняти від рукоположеного служіння. Таким чином, катехити «силою Хрищення» є співвідповідальними у місцевій Церкві «за звіщення та передавання віри, виконуючи це завдання у співпраці з рукоположеними служителями та під їхнім проводом».

Архиєпископ Роше вирізняє дві типові форми, як може здійснюватися це служіння, а саме: катехити, що мають завдання катехизувати і катехити, що беруть участь в інших формах апостольства, як от провід молитви в спільноті, допомога хворим, відправа похоронних молінь, вишкіл інших катехитів, координування душпастирських ініціатив, допомога вбогим.

Особливе покликання

Префект уточнює, що це інституційне мирянське служіння має «промовистий покликаннєвий вимір, що вимагає від єпископа належного розпізнавання». Тому, не всі, кого зазвичай називаємо «катехитами», не всі, хто співпрацює у душпастирстві, повинні поставлятися у катехити. Зокрема, не слід уділяти це служіння кандидатам до дияконату чи священства, ченцям і черницям, навіть якщо катехизація належить до харизми їхніх чернечих родин, вчителям релігії в школах. Також і ті, які супроводять дітей і дорослих на дорозі християнського втаємничення, не обов’язково повинні отримувати це інституційне служіння, але на початку катехитичного року – «прилюдний церковний мандат» на виконання цього завдання.