Папа Східним Церквам: світ потребує свідчення сопричастя

Приймаючи на аудієнції учасників пленарного засідання Конгрегації Східних Церков, Папа Франциск пригадав про численні конфлікти й війни, що тривають в частинах світу, де поширені ці Церкви. Він зазначив, що людство, яке пишається багатьма досягненнями в різних сферах життя, рухається назад у питанні миру і є ніби «чемпіоном у ремеслі війни».

У п’ятницю, 18 лютого 2022 р., частина зустрічей Святішого Отця була присвячена Східним Католицьким Церквам. Спочатку він зустрівся з Патріархами та Верховними Архиєпископами цих Церков, а опісля – з учасниками пленарного засідання Конгрегації Східних Церков, до яких приєдналися також літургісти, що взяли участь у симпозіумі, з нагоди 25-ї річниці Інструкції про застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков.

Розпочинаючи своє звернення до учасників аудієнції, Єпископ Риму пригадав про один з обрядів Євхаристійного Богослуження з нагоди початку понтифікату: після урочистого входження до базиліки Святого Петра, новообраний Єпископ Риму сходить разом з Главами Східних Церков до гробу святого Петра, розташованого під центральним вівтарем. Папа Франциск пояснив, що ця спільна молитва виражає те саме переконання, яке Папа Венедикт XV сформулював у своєму листі Motu Proprio «Dei Providentis», яким 1917 року заснував Конгрегацію Східних Церков: «У Церкві Ісуса Христа, яка не є ні латинською, ні грецькою, ні слов’янською, але католицькою, немає ніякої дискримінації між її дітьми, і всі – латиняни, греки, слов’яни та інші національності – є рівними за значенням».

Засуд війни

Єпископ Риму нагадав, що саме цей Папа, який помер 100 років тому, засудив війну, але його слова залишилися без уваги глав держав, які брали участь у Першій світовій війні, так само як і залишився без уваги заклик св. Івана Павла ІІ запобігти конфлікту в Іраку. «Так само, як і в наш час, коли скрізь так багато воєн, цей заклик як Пап, так і людей доброї волі, залишається непочутим», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що людство є ніби прив’язаним до війн, людство, яке пишається багатьма досягненнями в різних сферах, рухається назад у питанні миру і є ніби «чемпіоном у ремеслі війни». «І нас усіх це засмучує: треба молитися і просити прощення за таку поведінку», – зауважив він.

Папа пригадав про ті регіони, що страждають від війн та конфліктів: від Близького Сходу (Сирії та Іраку) до регіону Тіґрай. «Загрозливі вітри досі дмуть у степах Східної Європи, запалюючи ґноти й вогні зброї й залишаючи в холоді серця бідних і невинних людей», – наголосив Єпископ Риму. Він пригадав також страждання Лівану, де «молодь і дорослі втратили надію і покидають ці землі». «Але вони є батьківщиною Східних Католицьких Церков, – додав Папа. – Там вони розвивалися, зберігаючи тисячолітні традиції, і багато з вас, члени Дикастерії, є її дітьми та спадкоємцями».

Насіння, розвіяне по світу

«Ваше повсякденне життя – вів далі Єпископ Риму, – схоже на суміш дорогоцінного золотого пилу вашого минулого і свідчення героїчної віри багатьох у сьогоденні разом, змішаним із брудом горя, за яке ми також відповідальні, і болем, якого вам завдають ззовні. Ви також є насінням, яке тримається на стеблах і гілках багатовікових рослин і яке вітер розносить до немислимих кордонів: східні католики вже десятиліттями живуть на далеких континентах, перетинають моря й океани, перетинають рівнини». Святіший Отець пригадав про єпархії, створені в Канаді, Сполучених Штатах, Латинській Америці, Європі, Океанії; багато інших східних католиків перебувають, принаймні на даний момент, під опікою латинських єпископів, «які координують душпастирську діяльність через священиків, надісланих відповідно до процедур їхніми відповідними Главами Церков, Патріархами, Верховними Архиєпископами або Митрополитів sui iuris.

Літургія – зустріч з Богом, що веде до зустрічі з ближніми

Далі Єпископ Риму звернув увагу на важливість літургії, що є досвідом, у якому «формується “глина” нашого людства» не завдяки мінливим ідеям чи соціологічним аналізам, «а Словом і Духом Воскреслого». Літургію можна назвати «раєм на землі», але краса східних обрядів, як зауважив Папа, не є “оазою” для втечі від дійсності. Літургійне зібрання, за його словами, скликається не само по собі, а відповідає на запрошення Бога і звертається до Нього, й тому «відчуває потребу звіщати Христа своїм братам і сестрам». Святіший Отець зауважив, що навіть ті традиції, які зберігають використання іконостасу з царськими дверима, або завіси, що приховує святилище в окремих моментах обряду, вчать нас, що ці архітектурні чи обрядові елементи передають не уявлення про віддаленість Бога, а навпаки, «звеличують таємницю сходження, в якій Слово прийшло і приходить у світ».

Літургія – нагода, щоб ділитися багатством

Пригадуючи про симпозіум, з нагоди 25-ї річниці Інструкції про застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков, Папа Франциск підкреслив, що цей захід нагадує про необхідність того, аби «кожен компонент єдиної і гармонійної Католицької Церкви завжди прислухався до інших традицій, до їхніх шляхів пошуків і реформ, зберігаючи, одночасно, свою власну оригінальність». Вірність власній оригінальності – це те, що формує симфонічне багатство Східних Церков».

Святіший Отець вказав на можливість запроваджувати літургії мовами країн, де поширилися вірні тієї чи іншої Східної Церкви, але при цьому, форма богослужіння повинна відповідати «єдності з тим, що встановлено Синодами та схвалено Апостольським Престолом, уникаючи літургійних партикуляризмів, які насправді виявляють іншого роду поділи всередині відповідних Церков».

«Крім того, не забуваймо, що на нас дивляться брати з  Православних та Давньосхідних Православних Церков: навіть якщо ми не можемо зібратися за одним євхаристійним столом, ми майже завжди служимо й молимося за тими самими літургійними текстами. Тому будьмо уважні до експериментів, які можуть зашкодити шляхові до видимої єдності всіх учнів Христа», – зауважив Папа, додаючи, що світ потребує свідчення сопричастя.