Військовий капелан: запах війни неможливо пояснити

О. Олександр Халаїм є військовим капеланом, котрий прибув до Риму разом з деякими священиками з України, щоби взяти участь у ІІІ Всесвітній зустрічі Місіонерів милосердя, що відбулася від 23 до 25 квітня 2022 року. В інтерв’ю для Ватиканського радіо він поділився своїм досвідом духовної підтримки на фронті.

За його словами, про прощення можна буде говорити лише тоді, коли припиниться вогонь і запанує мир, примирення не достатньо. Він вважає, що це буде довгий шлях, ймовірно на три-чотири покоління.

О. Олександр зазначив, що людський ресурс вичерпний, однак в очах цих людей залишається віра в Бога і в тих, хто їх оточує. Він навів приклад військового з Криму, котрий походив з родини атеїстів і хотів перед тим як вирушити в бій, прийняти усі таїнства. Впродовж тижня він готувався до прийняття таїнств і був дуже вдячний за цей дар. Він висловив сподівання, що одного дня усі зможуть заспівати, що разом з Ним воскресли.

«Від перших днів свого понтифікату Папа говорив, що священники повинні пахнути своїми вівцями. І зараз Церква в Україні має цей «запах». Запах горіння, запах війни. Це неможливо пояснити словами. Разом із одним з дияконів ми проїжджали поруч із Донецьком і відчули запах війни. Запах смерті неможливо пояснити. У Бучі, в Гостомелі було відчутно запах горіння. В Чернігові відчутно запах залишення, усе знищене. Бідні, самотні пристарілі люди – розповідає о. Олександр.

«Одна з осіб впродовж п’яти днів не могла ворухнутись, ніхто не міг їй допомогти. До пиття в неї була лише вода з калориферів. В такий спосіб їй вдалось вижити. Кожне місто має свій запах терпіння. Це неможливо описати. Тут Церква повинна просякнутись цим запахом і бути поруч, пропонуючи різні способи допомоги. Правдива Церква – та, яка пристосовується. Ми не знаємо, наскільки довго триватиме ця Хресна дорога для України. Для нас надалі продовжується Великий Піст, незважаючи на те, що ми співаємо «Христос Воскрес», – розповів він.