Папа: Бог не може перестати бути мені батьком

Приймаючи духовних дочок святої Лучії Філіппіні, Папа Франциск нагадав їм, що засновниця постійно перебувала в школі Ісуса. Вірним же, які мають набожність до цієї святої вказав на її непохитне уповання на Бога.

Не вистачить навчати про Ісуса, Ісуса потрібно свідчити. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 14 травня 2022 р., з учасниками паломництва, приуроченого до 350-річчя від дня народження святої Лучії Філліппіні, засновниці Згромадження Сестер Побожних Учительок. З цієї нагоди в залі Павла VI у Ватикані зібралися духовні доньки цієї святої разом зі своєю генеральною настоятелькою, та вірні італійських дієцезій Вітербо й Чівітавеккія-Тарквінія, супроводжувані своїми єпископами та священиками.

Щоб навчати про Бога, потрібно бути Його учнями

Перші думки Святіший Отець скерував до представниць згромадження, заснованого святою Лучією. Він зауважив, що їхня місія є дуже зобов’язуючою, оскільки виховувати – це не наповняти голову ідеями, а «передавати життя». Бути вчителем означає здійснювати місію, бо можемо говорити чудові промови, але якщо життя прямує в іншу сторону, то «ризикуємо бути лише акторами, які рецитують свою партію, а не вихователями». Й приклад святої Лучії, яку зображують із розп’яттям в руках, є вказівкою на цій дорозі місії: «вона зуміла навчити багатьох, бо сама ніколи не переставала бути ученицею Ісуса Учителя, перебувати перед Його катедрою, тобто, хрестом».

«Дорогі сестри, все це нагадує нам про те, що не можна вдовольнятися “навчанням” про Ісуса; Ісуса, насамперед, потрібно свідчити. Саме так передається віру. Бога передаємо, якщо Він живе в нашому житті, наповняє наші почуття, єднає наші думки та спонукає наші дії», – сказав Папа, зазначивши, що підтвердженням цього є наша відкритість на інших.

Бог ніколи нас не залишає

Другу частину промови Святіший Отець присвятив паломникам, що мають набожність до святої Лучії Філіппіні. Він зазначив, що «таємницею цієї жінки» було те, що вона жила «непохитною довірою до Бога», бувши переконаною в тому, що «Бог не може перестати бути моїм батьком».

«Часто в житті ми переймаємося тим, що мусимо залишати багато речей: деякі гарантії, роки молодості, трохи здоров’я, врешті, близьких людей… І якщо в житті є люди та речі, які раніше чи пізніше доведеться залишити, існує присутність, яка ніколи не залишить нас, фундаментальна впевненість, яка постійно нас супроводитиме, й ніхто та ніщо ніколи не зможе її скасувати: Бог не може перестати бути мені батьком», – сказав Папа, запросивши присутніх тричі повторити ці слова та заохотивши зберігати їх завжди у своєму серці.