Цей день в історії Католицької Церкви: упала остання твердиня хрестоносців на Святій Землі
У другій половині XIII століття від держав, заснованих хрестоносцями після Першого хрестового походу (1096–1099), залишалася тільки тоненька лінія прибережних фортець і міст. 1268 року єгипетські мамелюки захопили Антіохію, а 1289 – Тріполі. 1290 року єгипетський султан Аль-Ашраф Халіль вирішив наступати на Акру; приводом до цього стала неповага прибулих із Європи найманців до його єдиновірців.
Облога розпочалася 5 квітня 1291 року. Сили були занадто нерівні: приблизно 18 тисячам захисників міста протистояло майже 200 тисяч мусульманських воїнів. Основу християнського війська становили воїни духовно-лицарських орденів – тамплієри, госпітальєри й тевтонці. Загалом обороною керував Великий Магістр ордену тамплієрів Гійом де Боже. Захисникам допомагав король Кіпру Генріх ІІ із невеликим загоном. 16 травня мусульмани пішли на вирішальний штурм і навіть увірвалися в місто, проте відчайдушною контратакою були відбиті. 17 травня значна частина мешканців і захисників переправилися на Кіпр разом із королем Генріхом і пораненим Магістром госпітальєрів Жаном Вільєром. Перед останнім штурмом християни молились і причащалися. У боях 18 травня загинули Гійом де Боже та майже всі оборонці міста. Місто було захоплене мусульманами, але остання цитадель, Магістерська вежа, трималася до 30 травня 1291 року, коли її підірвали, поховавши останніх захисників.
Падіння Акри вважають подією, яка ознаменувала завершення епохи хрестових походів на Святій Землі, хоча християнські гарнізони у віддалених замках і невеликих містечках трималися ще півстоліття.
About The Author
