Блаженніший Святослав у Вишгороді: «Ми прийшли до Мами, яка сама була полоненою і очі якої нині плачуть над синами і доньками України»

Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у неділю Сліпонародженого у Вишгороді під час Архиєрейської Божественної Літургії в межах XVI прощі до Вишгородської Богородиці.

У проповіді Предстоятель пояснив глибину і зміст євангельського уривка, який розповідає про оздоровлення сліпонародженого чоловіка. Насамперед проповідник звернув увагу на факт надання дару фізичного зору.

На його переконання, тут йдеться про два способи життя, знання, діяльності і будування стосунків між людьми, які Христос називає життям у темряві і ходінням у світлі. «Сліпонароджений чоловік є образом кожної людини, яка народжується до життя в цьому світі у стані первородного гріха, образом людини, яка зранена у своїй здатності розрізняти добро і зло, а відтак – обирати добро між добром і злом», – зазначив архиєрей і зауважив, що коли сліпонароджений ходив у темряві, усі його вважали «своїм», а після того як Христос подарував йому дар зору, усі почали сумніватися, і навіть батьки боялися назвати його своїм сином.

«Коли Бог говорить до них, коли робить чудо, вони цього не бачать, не знають, не відчувають. Тому що, навіть читаючи богонатхненні тексти, вони живуть у темряві і не знають, не мають того світла, яке виходить з Божого слова», – сказав Глава Церкви.

Відтак Блаженніший Святослав пояснив значення віри у житті людини. На його переконання, саме віра є моментом переходу людини від життя у темряві до ходіння у світлі, моментом нового народження, коли людина, з одного боку, є та сама, але з іншого – починає жити цілком іншим життям.

«Тому віра подібна до просвічення. Віра людини, яка відкриває її внутрішні духовні очі, робить з неї нове сотворіння. І ця віра, яка дає можливість особистого спілкування з Богом, обов’язково веде до Хрещення», – наголошує архиєрей.

З давніх-давен, зауважує проповідник, Христова Церква бачила купіллю прозріння, просвічення Святе Таїнство Хрещення. «Хрещення – це момент, в якому людина по-новому починає бачити себе, світ і по-новому переживає присутність живого Бога, який став видимим, прийшов у світ і просвічує та освячує кожну людину. Він викликає нас із темряви гріха, дарує нам себе і відкриває кожному з нас можливість із Ним спілкуватися, Його знати, Його бачити і відчувати присутнім у своєму житті», – сказав Отець і Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав зауважив, що слова про життя і ходіння у світлі, про просвічення, про дар бути новою людиною, новим Божим народом особливо переживаються у Вишгороді. «Це місце, за дивним Божим задумом, було першим паломницьким центром Київської Русі-України. Тут, у Вишгороді, у древньому княжому уділі блаженної княгині Ольги, спочивали мощі перших київських святих Бориса і Гліба і тут наш народ вшановував і вшановує ікону Вишгородської Богородиці, – пригадав історію цього місця архиєрей. – Тому не дарма, за стародавньою київською традицією, зокрема завершуючи травень, який у нашому народі сьогодні особливо присвячений Пречистій Діві Марії, усі дороги паломників Київщини і нашої Київської митрополії, на теренах якої сьогодні йде війна, ведуть сюди, до стіп Божої Матері».

«Ми сьогодні прийшли перед очі тієї, яка бачить, яка є першою учителькою християнської віри. Ми прийшли перед зрячі очі тієї, кого Боже слово називає першою, яка повірила, – нашої Пречистої Діви Марії, нашої Матері», – сказав Глава УГКЦ.

Ми сьогодні стоїмо перед очима тієї, продовжує думку архиєрей, яка дуже багато бачила впродовж історії київського християнства. Вона бачила сумний 1155 рік, коли князь Андрій Боголюбський спалив Київ, пограбував Вишгород. Вона бачила, як тоді палали міста і села Київської держави від так званого «боголюбського». Її очі плакали, тому що Вона сама стала бранкою, полоненою, яку північний ворог забрав у полон, вкрав в неї Її властиве, справжнє ім’я. Він завіз її до Володимира-над-Клязьмою, де Її назвали не «Вишгородською», а «Володимирською» Богородицею.

«Її очі і сьогодні плачуть над синами і доньками України, яких, як і тоді в 1155 році, сьогодні вбивають, нищать, палять, ведуть війну, що називається “війна випаленої землі”. Вона сьогодні плаче над тими, які вимушено покидають свої домівки, свою землю. Вона вкотре йде сьогодні разом з тими, кого російський загарбник насильно вивозить до росії. Ми знаємо, що вже є понад мільйон таких бранців, яких насильно вивезли з української землі, а потім повертають назад і дають зброю в руки, кажучи вбивати громадян України, проводячи “мобілізацію” на окупованих землях. Сьогодні наша Мати, яка бачить правду, очі якої сьогодні плачуть разом із українськими матерями, синами і доньками України, є разом із нами», – запевнив він.

Блаженніший Святослав звернув увагу, що, за дивним промислом, північна Київщина є сьогодні тим місцем, де багато людей у світі прозрівають. На береги нашого Дніпра, каже він, приїжджають президенти, прем’єр-міністри, церковні достойники, які чули про війну в Україні, але тут можуть її побачити. І за їхніми свідченнями, звідси вони повертаються цілковито іншими людьми.

«Як нам потрібно сьогодні, зокрема в контексті цього паломництва, повернутися додому іншими людьми, повернутися з надією, з вірою, з відчуттям, що Господь Бог є разом із нами», – підкреслив він.

«Ми сьогодні просимо Пречисту Діву Марію – першу зрячу, першу, яка не була підвладна первородному гріхові, – допомогти сучасному людству побачити, – побачити не тільки злочини російського ворога, а й героїзм, силу і незламність України, а усім нам – побачити перемогу», – сказав Отець і Глава УГКЦ.

«Господи, благослови сьогодні своїх дітей! Зроби нас віруючими людьми, які живуть і ходять у світлі, які не тільки знають про Тебе, а й знають Тебе, бо Ти є тут живо присутній серед віруючих християн України»,– додав духовний лідер українців.

Після Божественної Літургії в соборі Вишгородської Богородиці Глава УГКЦ з духовенством Київської архиєпарії, яке співслужило з ним на Літургії, помолився перед Вишгородською чудотворною іконою Богородиці, а відтак освятив воду на подвір’ї храму.