Нунцій в Україні: передумова «справжніх переговорів» – навернення серця можновладців
У неділю П’ятидесятниці Папа знову звернувся із закликом до провідників народів, аби вони докладали всі можливі зусилля для того, щоби покласти край війні, що триває в Україні, щоб старалися розпочати «справжні переговори, конкретні переговори для припинення вогню та щоб знайти прийнятне вирішення». Папа Франциск підніс свій голос у контексті 100 днів збройної агресії проти України, пригадуючи про «Божу мрію щодо людства», яку заперечують ті, хто не має жодної пошани до людського життя та не припиняє моторошне знищення міст і сіл. Архиєпископ Вісвалдас Кулбокас, Апостольський Нунцій в Україні, який не залишив Київ тоді, коли шаленіли російські бомбардування, і через це отримав державну нагороду безпосередньо з рук Президента України Володимира Зеленського, коментує заклик Папи в контексті триваючого конфлікту та загрози подальшого загострення війни.
Передумова «справжніх переговорів»
«Зі слів та з усього наставлення Папи Франциска чітко проглядається, що він готовий зробити все для того, щоби якнайшвидше покласти край цій війні. Коли Папа говорить про “справжні переговори”, про “конкретні переговори”, то не треба допускати помилку, що полягає в інтерпретації цих слів з політичної чи стратегічно-військової точки зору. В дійсності, жодна зі сторін конфлікту не досягла цілей, що могли би привести до переговорів: Росія, країна-агресор, ще не добилася того, що вважає позицією сили; Україна, справедливо, вимагає припинення агресії та виведення російських військ. З цієї точки зору, очевидно, неможливо бути оптимістами, щоб надати простір переговорам. Однак, коли Папа говорить про “справжні переговори”, – і чинить це в день П’ятидесятниці, – то покликається на відповідальність, яку провідники народів повинні взяти на себе перед людством, якому загрожує знищення через заперечення “Божої мрії”, якою є мир і братерство. Справжні переговори, в дійсності, можливі тоді, коли відправною точкою не є військова чи політична логіка, але усвідомлення цього морального обов’язку та відповідальності перед Богом і перед людством».
Для «прийнятного вирішення» потрібне навернення сердець
«Папа говорив також про пошуки “прийнятного вирішення”. В теперішній ситуації ця мета перевищує людські сили. Ми тут дійсно потребуємо великої Божої допомоги, аби серця провідників народів, починаючи від того, який розпочав війну, навернулися перед Богом».
Трагедія дітей на війні
«Сотні дітей загинули внаслідок бомбардувань, тисячі були змушені залишити свої домівки, дуже багато стали сиротами. В переддень П’ятидесятниці Папа хотів зустрітися саме з ними, найбільш невинними жертвами. Серед спогадів, які я ніколи не зможу стерти, є діти із сиротинця у Ворзелі, містечку поблизу Києва, що виходять із бомбосховища після трьох днів, проведених у холоді та темряві, в той час як навколо тривали бої та сіялася смерть. Я цей спогад переживаю з великим зворушенням, яке відчуваю також і тоді, коли беру в руки Біблію, знайдену між руїнами в Бородянці серед речей на місці, що залишилося від дитячої кімнати. Будь-кому вистачить побачити ці речі, аби зрозуміти, що Папа має на увазі, коли говорить про «моторошне знищення міст».
Значення слів
«Українські медіа завжди дуже уважні до слів, які промовляє Папа про війну, мушу сказати, що вони сприймаються прихильно. Також і російські медіа, які регулярно переглядаю, присвячують велику увагу словам Папи. Спосіб, в який їх приймають, це інше питання. В Україні, хоч це й не є країна, в якій католики становлять більшість, всі рахуються з авторитетністю та міжнародною важливістю голосу Папи. І саме через це чітко відчувається, наскільки Папа Франциск добирає кожне слово, знаючи про вагу, якої воно набирає, з якою уважністю він обирає будь-яку фразу, коли посилається на цю війну».
About The Author
