Папа: якщо б я зрікся, то залишився б у Римі як єпископ-емерит

В інтер’ю для мексиканських журналісток Папа Франциск відповів на запитання про стан здоров’я, поділився думками про можливість своєї відставки і чим займатиметься в такому випадку. Йшла мова і про актуальні міжнародні теми, між якими війна в Україні.

«На даний час не маю жодного наміру зрікатися», – ствердив Папа Франциск, спілкуючись із мексиканськими журналістками Марією Коллінс та Валентіною Аласракі в інтерв’ю для «Televisa Univision». В уривкові, опублікованому на каналі YouTube «Univision Noticias», він зупинився, зокрема, на станові свого здоров’я та на чутках про можливу відставку.

Святіший Отець підкреслив, що хоч почувається «обмеженим», але стан коліна покращується. Щодо подорожі до Африки, запланованої на початок липня, він зізнається, що «не мав сил, але тепер, через двадцять днів, помітний прогрес» у лікуванні. Він нагадав про «великий приклад Венедикта XVI», який і йому допоможе «прийняти рішення, коли це буде потрібним».

Відповідаючи на запитання про можливість проголошення відповідного законодавства, що стосувалося би вислуженого Папи, Франциск зазначив, що «історія допоможе якнайкраще це врегулювати». За його словами, «перший досвід вдався дуже добре», оскільки Венедикт XVI є «святою і тактовною» людиною. Але на майбутнє, мабуть, «вартувало би краще визначити речі, краще пояснити». А у випадку свого можливого зречення, як запевняє, він не поїде в Аргентину: «Я є Єпископом Риму, тож у цьому випадку стану вислуженим Єпископом Риму».

На запитання, чи після зречення він міг би перебувати при базиліці святого Івана на Латерані, Папа відповів, що так. Він згадав, що перед конклавом він вже готувався до свого зречення і до життя як вислужений архиєпископ Буенос-Айреса. Для нього фундаментальним було би «сповідати та відвідувати хворих». «Служити людям, там де це можливо – про це я думав у Буенос-Айресі», – сказав він, додаючи, що з радістю реалізував би цей задум тут, у Римі, якщо б дійшло до відставки.

Ділячись думками про війну в Україні, він підкреслив, що для нього фундаментальним є говорити про «країну, що зазнала нападу, а не про агресорів». Згадуючи про трагедію країн, охоплених війною, як Ємен чи Сирія, він знову повторив свою тезу про те, що переживаємо «фрагментарну третю світову війну», а також про те, що не лише застосування, але й володіння ядерною зброєю «є неморальним».