Якою має бути особиста молитва?

«Понад усі ж бо речі – до Всевишнього молися» (Сир.37,15а)

Мабуть, немає такого християнина, який не знав би про необхідність молитви. Багато свідомих вірних практикують щоденну особисту молитву, але часто вона стає нудним і сухим обов’язком, зовсім не подібною на радісне спілкування з кимсь близьким і рідним, а більш схожою на монотонне повторення звичних фраз. Але хіба такою має бути зустріч з Богом? Якою би мала бути особиста молитва? Розглянемо основні її характеристики в світлі Святого Письма та Катехизму Католицької Церкви.

Отже, молитва має бути :

1. Проста

Молитва – розмова з Богом, нашим люблячим Отцем (пор. Мт.6,5-8). Він хоче, щоб ми говорили з ним, як з Тим, Хто любить нас і знає, як з членом своєї сім’ї. Між близькими особами розмова є простою і невимушеною, такою мала би бути і наша молитва. Молитви, поміщені в молитовниках та інших виданнях – це шедеври, зразки розмови з Богом, їх можемо взяти за приклад, щоб на цій основі побудувати свій персональний діалог з Богом в простоті і довірі.

2. Спонтанна

«Без мене ж ви нічого чинити не можете»(Йо.15,5с) – сказав Ісус, тому маємо молитись протягом всього дня і у всій нашій діяльності; коли працюємо в офісі, готуємо їсти, їдемо в транспорті чи гуляємо з дітьми. Не йдеться про те, щоб наша молитва мала зовнішні прояви, щоб була помітною для інших, бо для цього не завжди є сприятливі обставини. Але ми завжди можемо розмовляти з Богом в своєму серці, питатись його поради, просити про допомогу, мудрість, витривалість, розповідати про труднощі і страхи. Таким чином даємо Йому можливість освячувати нашу діяльність, зробити нас Його світлом для інших, вчимося розуміти Його і бути вдячними.

3. Повільна

«Слухавши, будь скорий, а відповідавши – повільний»(Сир.5,11). Господь в молитві бажає говорити нам більше, ніж ми Йому. Тому мусимо вчитись слухати Його голос, нікуди не поспішаючи, так як говорять між собою закохані, бо їм важливо не тільки сказати про свої почуття, а і почути, що їх люблять. І як мала дитина, яка приходить до тата або мами, хоче перебувати в їх присутності довго і без поспіху, так і ми маємо молитись уважно і повільно.

4. Щира

Цар Соломон молився при посвяченні храму в Єрусалимі такими словами: «…Вислухай з неба…ти, що знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце синів людських»(2Хр.6,30). Він знає наші серця, знає нас краще, ніж ми самі, тому прикрашати себе в часі молитви – як мінімум немудро. Бог хоче помогти нам, бо знає всі потреби і реально оцінює нашу ситуацію, але від нас потребується відвертість і чесність, щоб визнати нашу в Ньому потребу, запросити Його в наше життя і попросити про Його втручання, зцілення і визволення. Він подарував нам свобідну волю і шанує наш вибір, тому хоче нашої щирості і згоди на співпрацю з ним.

5. Біблійна

Молитва бере свій початок зі Святого Письма, як ріка – з джерела. В Біблії маємо зразки молитов Божих людей, можемо аналізувати їх, порівнюючи з ними свою молитву, постійно коректуючи і вдосконалюючи. Святе Письмо – збірник правдивих шедеврів молитов різних людей і в найрізноманітніших ситуаціях : Авраама – Божого друга, Мойсея – провідника і заступника Божого народу, Давида – великого царя Ізраїля, Анни – матері пророка Самуїла, Йова – випробовуваного праведника, Юдити – рятівниці вибраного народу, Естери – мудрої і відважної цариці, Маріі – покірної Божої слугині, а найважливіше – Ісуса – Божого Сина! Під час роздумів про те, як і для чого молились всі ці люди, Святий Дух може відрити нам багато важливих речей для нашої особистої молитви, для поглиблення нашого зв’язку з люблячим Отцем.

6. Визначена часом

Скільки часу протягом дня виділяємо для Бога? Це дуже важливе питання, бо те, про що найбільше роздумуємо протягом дня, є нашим божеством. «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце»(Мт.6,21). Щоб наше серце було з Богом, мусимо привчати себе до регулярного проведення часу з ним в молитві, на яку потрібно виділяти певний період дня. Так, як в призначений час йдемо на роботу, на зустріч чи тренування – так в призначений час маємо пристосувати все для того, щоб бути з Ісусом.

7. Пристосована

Для Католицької Церкви характерний плюралізм духовності, в ній вживаються більше 25-ти обрядів, які на перший погляд дуже неподібні між собою. Церква вчить нас проявляти толерантність до кожного виду духовності, але кожен з нас повинен шукати саме свій спосіб молитви. Комусь легше входити в Божу присутність стоячи, комусь лежачи чи сидячи, а комусь – на колінах. Молитва – як взуття, яке підбирається індивідуально, воно не мусить бути зручним для одного, якщо навіть дуже вигідне для іншого. Молитва мусить бути пристосована не лише до конкретних обставин, але і до нас особисто, маємо знайти для себе такий спосіб і форму молитви, яка буде підходити нам найбільше.

8. Особиста і спільна

Основа нашого християнства – особиста молитва. Спільна молитва – результат того, якою є особиста молитва кожного учасника спільної. Ми потребуємо молитись самі, але і в спільноті, бо спільнотна молитва нам необхідна, щоб підтримати молитву особисту. Очевидно, що спільнотна молитва повинна відбуватись у спільній формі і в порядку, незважаючи на відмінності індивідуальних молитов її учасників. Святе Письмо містить унікальний збірник молитов – книгу Псалмів, які невіддільно містять два компоненти: особистий і спільний (пор. ККЦ 2596). «Псалми живлять і виражають молитву народу Божого, що збирається під час великих свят у Єрусалимі та кожної суботи у синагогах. Ця молитва є неподільно індивідуальна і спільна. Вона стосується як тих, хто молиться, так і всіх людей»(ККЦ 2586).

9. В Святому Дусі

«Дух Святий – «жива вода», яка у серці, що молиться, «струмує в життя вічне»(Йо.4,14). Це Він навчає нас приймати її в самому джерелі – Христі. Ми вчимося молитися в певних хвилинах, коли слухаємо Слово Боже і беремо участь у Його Пасхальному таїнстві, але повсякчас, у щоденних подіях Його Дух дається нам для того, щоб призвести до молитви»(ККЦ 2652, 2659). Дух Святий в потрібні моменти нагадує нам те, що сказав Ісус, надихає молитись за певних людей чи конкретні потреби, Він показує Божу волю на нашу молитву. Без Духа Святого молитва нудна і небезпечна. Маніпулятивна молитва (коли молимось не згідно Божої волі, а хочемо задоволення своїх бажань чи планів) може бути дуже небезпечною і для того, хто так молиться, і для інших людей.

10. Пережита

Протягом дня варто роздумувати про те, що Бог дає нам в молитві, аналізувати причинно – наслідкові зв’язки між подіями і нашими молитвами. Бо «Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння: Він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров’я, життя й благословення» (Сир.34,16-17). Але чи ми помічаємо це? Розуміючи наслідки і усвідомлюючи діяння Бога в нашому житті через молитву, ростемо у вірі.

11. Переможна

Ісус сказав своїм учням: «І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я»(Йо.14,13-14). Коли Ісус хоче наголосити важливість чогось, то повторює цей вислів двічі. Йому важливо, щоб ми молились переможно! По вірі нашій дасться нам, тому маємо працювати над зростанням у вірі, і молитись віруючи, що Бог почув нас і вже зробив. Ми учасники перемоги Ісуса, тому наша молитва – частина нашої перемоги! Бог хоче нашої співдії, тому маємо молитись розуміючи, що все залежить від Бога, але і діяти так, ніби все залежить від нас.

12. Витривала

В Біблії розповідається про боротьбу Якова з кимсь таємничим, який відмовляється назвати своє ім’я, але Яків не відпускає його доти, поки не дістане від нього благословення. «Духовне передання Церкви бачило в цій події символ молитви як боротьби у вірі і перемоги витривалості»(ККЦ 2573). Часом в наших конкретних ситуаціях, якщо не бачимо негайних результатів, виникає спокуса перестати молитись, опустити руки. Не можемо «відпускати» молитву, поки не відчуємо, що вона вислухана і виконана. Витривалість і молитовна боротьба життєво необхідні для життя з Богом. Диявол знаходиться в піднебесних просторах, тому наша молитва покликана викликати зміни там, в духовному світі, впливати на розташування ангельських сил. Пророк Даниїл протягом трьох тижнів молився за свій народ (див. Дан.10,2-3). На 21-ий день йому з’явився ангел і сказав, що Даниїлова молитва була вислухана вже в перший день, але решта днів молитви були необхідними для зміни ситуації, для боротьби в духовному світі (Дан.10, 12-14).

Немає жодної причини сумніватися, що Божа доброта поможе нашому проханню й погодиться на нього, якщо воно згідне з Божою волею і походить від Святого Духа. Для цього маємо багато доказів зі Святого Письма, зокрема у пророка Ісаї : «І буде так, що перш ніж вони візвуть до мене, я озвуся; вони ще будуть промовляти, а я їх уже вислухаю»(Іс.65,24). Тому працюймо над якістю нашої молитви, щоб вона була могутньою зброєю в боротьбі за поширення Царства нашого Господа і Царя Ісуса!