Вітілло: Потрібні структуровані рішення для біженців з України
В рамках діалогу Комісії Єпископських Конференцій ЄС з Європейським Парламентом, що відбувається на основі 17 статті Договору про функціонування Європейського Союзу, монсеньйор Роберт Вітілло, Генеральний Секретар Міжнародної Католицької Комісії з питань міграції, виступив під час зустрічі, присвяченої гуманітарній відповіді на війну в Україні. «Ця війна, на жаль, передбачається, затягнеться на тривалий час. Це вимагає більш структурних відповідей також і на рівні прийняття біженців», – сказав він у коментарі для інформагентства «Sir», пояснюючи, що досі вживалися заходи тимчасового характеру, а тепер потрібні більш далекоглядні, починаючи, наприклад, з питання школи для дітей. «Якщо війна затягується, то люди, які втекли, не можуть жити стані постійної непевності», – додає він.
Спільними зусиллями
“Catholic Response for Ukraine (CR4U) working group” (Робоча група «Католицька відповідь для України») є виявом об’єднання зусиль католицьких організацій з метою надавання гуманітарної підтримки постраждалим від війни. До неї ввійшли «Caritas Internationalis», Єзуїтська служба біженців, Міжнародна Католицька Комісія з питань міграції, Суверенний Мальтійський Орден, «DePaul International», Лицарі Колумба, «Stella Maris», Рада Єпископських Конференцій Європи та Комісія Єпископатів ЄС.
«Відразу після російського вторгнення в Україну, – розповів монсеньйор Вітілло, – на запрошення Відділу в справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові у Ватикані зібралися всі глобальні церковні гуманітарні організації, щоби оцінити ситуацію та обмінятися конкретними ініціативами. При цій нагоді ми вирішили створити цю робочу групу, щоб і надалі обмінюватися інформацією, досвідом, відомостями про труднощі та потреби, щоби визначати, хто і де може щось зробити».
Всеохоплюючий підхід
Генеральний Секретар Міжнародної Католицької Комісії з питань міграції нещодавно здійснив візит до Польщі та України, і саме цим досвідом він ділився з європарламентарями. Він представив діяльність Церкви на місцевому рівні, поділився свідченнями і розповідями біженців і внутрішньо переміщених осіб, наголошуючи на тому, що «дуже часто говориться про статистики, але не говориться про людей і про історії, які приховуються за числами».
«Чимало парафій, дієцезій, чернечих згромаджень відчинили двері своїх домівок, монастирів і шкіл, щоби приймати цих людей. Також і осередки, надані урядом, часто провадить Церква. Але не йдеться тільки про те, щоби дати їсти і дах над головою, – наголосив монсеньйор Роберт Вітілло. – Потрібно поставити біженця чи переселенця у центрі всієї акції прийняття. Одна жінка мені сказала: “Ми потребуємо не тільки поїсти і спати. Ми потребуємо знайти місце, де зможемо лікувати наші душі та серця”. Йдеться, отже, про те, щоби мати цілісний підхід до потреб цих біженців і переселенців».
About The Author
