Папа: Людський рід врятує союз між літніми людьми та дітьми

Старість повинна давати свідчення дітям про їхнє благословення. На цьому наголошував Папа Франциск під час чергової загальної аудієнції, зупинившись на посланні, яке нам передає подія стрітення у храмі старців Симеона й Анни з Немовлям Божим Сином.

«Дививсь я – аж доки не були поставлені престоли, і не засів Ветхий днями. Одіж на ньому, немов сніг, була біла; волосся на голові у нього, немов чиста вовна; престол його, як полум’я вогненне; колеса його, як вогонь палючий. Ріка вогненна розливалась, виходила з-поперед нього. Тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед ним стояла. Суд засів, і розгорнуто книги», – це пророче видіння пророка Даниїла прозвучало на початку загальної аудієнції в середу, 17 серпня 2022 року.

Розпочинаючи своє чергове повчання, присвячене старості, Папа Франциск нагадав, що схоже видіння повторюється на початку Книги Одкровення з посиланням на Воскреслого Христа, Який закликає візіонера: «Не бійся: я – перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от – я живий навіки». «У цьому сплетенні символів присутній аспект, який, можливо, допомагає нам краще зрозуміти зв’язок цієї теофанії, тобто, явління Бога, з циклом життя, з історичним часом, з пануванням Бога над створеним світом», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що цей аспект якраз стосується старості.

Новий і давній як вічність

Папа зауважив, що видіння Даниїла передає враження сили, благородства та краси Ветхого днями. Але особливою рисою є білосніжне волосся. Найпоширеніший біблійний термін на позначення старого чоловіка походить від слова «борода». Білосніжна борода є «давнім символом тривалого часу, незапам’ятного минулого, вічного існування». Образ Бога як старця з білою бородою, за словами Святішого Отця, «не є нісенітним символом, але благородним, а навіть ніжним біблійним образом». І на цей образ Ветхого днями з Книги Даниїла накладається Постать з Книги Одкровення, немовби говорячи, що Він є «таким старим як усе людство, навіть більше», Він є «стародавнім і новим, як Божа вічність».

Діти – безперервний Божий дар

У цьому контексті Папа Франциск згадав про те, що в східних Церквах свято Стрітення Господнього є одним із дванадцяти великих свят літургійного року. Воно оспівує зустріч між людством, представленим старими Симеоном і Анною, та Христом, відвічним Сином Божим, Який став людиною. Візантійська літургія вкладає в уста Симеона молитву: «Це той, хто народився з Діви; це той, хто від Бога – Бог Слово, що задля нас прийняв тіло і спас людину». Літургія далі закликає: «Нехай відчиняться сьогодні небесні брами, бо безпочаткове Отцеве Слово, не залишаючи свого Божества, як людина приймає нині початок, що підпадає літам і, як сорокаденне дитятко, добровільно приноситься Матір’ю Дівою у храм законний. Старець приймає його на свої руки». Як зауважив Святіший Отець, ці слова не тільки виражають визнання віри перших чотирьох Вселенських Соборів, які є священними для всіх Церков. Жест Симеона, за його словами, є «найпрекраснішою іконою особливого покликання старості», яким є «представляти дітей, які приходять на світ, як безперервний Божий дар, знаючи, що одним із них є Син, народжений у самому ж Бозі перед усіма віками».

Коли похила віком людина нездоланна?

За словами Наступника святого Петра, старість, прямуючи до світу, в якому «безперешкодно зможе поширитися любов, закладена Богом у створінні», повинна зробити жест Симеона та Анни. «Старість повинна давати свідчення дітям про їхнє благословення», – наголосив він, пояснивши, що воно полягає у втаємниченні в призначення життя, яке ніщо не може знищити, навіть смерть.

«Свідчення похилих віком є вірогідним для дітей. Молодь і дорослі неспроможні зробити його настільки автентичним, настільки ніжним, настільки пронизливим, як люди похилого віку, дідусі й бабусі. Коли літня людина благословляє життя, що виходить їй назустріч, відкидаючи будь-який ресентимент до того, яке відходить, вона є нездоланною», – сказав Папа, додаючи, що свідчення похилих віком поєднує різні пори життя та самі ж виміри часу, тобто, минуле, теперішнє та майбутнє.

Союз, який врятує людство

За словами Святішого Отця, боляче спостерігати за тим, як різні життєві етапи сприймаються як окремі світи, що змагаються між собою, стараються жити за рахунок один одного. Людство є давнім, «якщо дивитися на час, який відмірюється годинником», але Божий Син, Який народився від Діви, «є Першим і Останнім кожного часу». «Союз старих з дітьми спасе людський рід», – наголосив Папа, підкреслюючи, що майбутнє є там, де діти спілкуються з дідусями та бабусями. «Чи це людство, яке з усім своїм поступом схоже до народженого вчора підлітка, зможе наново отримати благодать старості, що міцно тримається горизонту нашого остаточного призначення?» – запитував він, зауваживши, що хоч смерть є «найважчим життєвим переходом для кожного з нас», цей перехід «закриває період непевності та викидає геть годинник», адже «саме тоді починається краса життя, яка вже не має строку давності».

Наочний приклад

Наприкінці загальної аудієнції на сцену вибіг хлопчик і прийшов до крісла, на якому сидів Папа, який пригорнув його і розпочав з ним короткий діалог, запитуючи його, як він називається і чи йому подобається тут. «Під час аудієнції ми говорили про діалог між старими і молодими. Цей хлопчик виявився сміливим, але поводиться спокійно…».