В австрійському Клагенфурті з’явилася громада УГКЦ

Цього дня архиєрей взяв участь у Божественній Літургії. Після прочитання Євангелії про Ісуса, що сидить на Оливній горі і розповідає учням про кінець світу, архиєрей звернувся до присутніх зі словом проповіді. «Сьогодні подібно до апостолів, можемо запитати: чи події в Україні — це початок кінця світу? Чи ті страждання, які переживаєте, це те, про що говорить сьогодні Ісус у Євангелії? Можливо. Проте перед обличчям усіх тих випробувань, які переживає ваш народ, а разом з вами багато народів світу, хочу побажати, нехай не охолоне ваша любов. Любов — це те, що має переповнювати Ваше життя. Коли полум’я любові палає у Ваших серцях, тоді воно, мов лампадка, випромінює світло та тепло, які допомагають нам крокувати в темряві. Будьмо певні, що жахіття темряви війни закінчиться, і всі ми побачимо яскраве світло нового дня» — наголосив архиєрей.

 

 

На завершення Служби Божої очільник дієцезії Гурк-Клагенфурт освятив ікону Пресвятої Родини, яка буде розміщена у храмі, де зустрічаються українці для спільної молитви. Також на знак вдячності за пастирську турботу про українську громаду від імені вірних о. Роман Влашин подарував архиєреєві ікону матері Божої Зарваницької. «Нехай мати Божа в Зарваницькій іконі випрошує у Бога потрібні благодаті для Вашого служіння» — сказав священнослужитель.

По завершенні молитви усі перемістилися до парафіяльного залу, де продовжилася зустріч єпископа Йозефа із українською громадою. Діти української школи «Ластівка» приготували «Свято осені», в часі якого показали свої таланти. Вчителі та вихователі (Софія Ліндер та Діана Казарінова) поділилися досягненнями суботньої школи, яка діє в Клагенфурті від 2 липня, та охоплює в навчальному процесі близько 30 дітей.

Громадська організація (ферайн) «Словограй» також від недавнього часу діє для добра української громади. Про її діяльність для присутніх розповіла Катерина Добернік. У своєму виступі вона підкреслила важливість об’єднуватися навколо духовних та національних цінностей.

Опісля слово мали представники волонтерської спільноти (Олександр Сидоренко та Андрій Якимович), які вже понад 200 днів разом зі своїми однодумцями не втомлюються допомагати вимушено переміщеним особам, військовим та тим, хто сьогодні страждає від російської агресії в Україні.

Душпастир для українців у єпархії Клагенфурт о. Роман Влашин також поділився досягненнями за відносно короткий час, адже Українська релігійна громада відновила свою активну діяльність нещодавно. З квітня цього року щонеділі о 12 год у храмі Аннабіхль за адресою Thomas-Schmid-Gasse 10, 9020 Klagenfurt am Wörthersee, відправляється Божественна Літургія, після якої в приміщенні парафіяльного залу присутні не тільки смакують каву з печивом, але й беруть активну участь у катехизації. Священнослужитель розповів також про створення парафіяльної ради, яка є першим помічником у плануванні парафіяльного життя та реалізації задумів про заснування вівтарної дружини, яка неабияк полегшує священниче служіння, про щораз то більше вдосконалення літургічного співу, яке є невід’ємною частиною східних богослужінь. «У серпні, силами активних парафіян та вчителів школи, проведено триденний літній табір, у якому взяло участь 28 дітей. Також у найближчому часі в планах здійснити краєзнавчо-паломницьку подорож до одного з духовних центрів Каринтії та провести з нагоди свята Покрови патріотичний захід „Козацькі забави“» — розповідає о. Роман.

о. Юрій Коласа, протосинкел та генеральний вікарій його еміненції кардинала Крістофа Шенборна для вірних візантійського обряду в Австрії, привітав громаду зі здобутками та побажав і надалі розвиватися та бути осередком, де українці зможуть плекати свою релігійну та національну ідентичність.

На завершення архиєрей підсумував словами вдячності усіх виступаючих, побажав плідної праці та Божого благословення на усі мрії та задуми і поблагословив святкову трапезу для присутніх.

Візит єпископа єпархії Гурка Йозефа Маркетця до української громади, який відбувся 24 вересня, став без перебільшення знаменною та історичною подією. Враз із ним відбулося потвердження великого бажання Церкви відроджувати та організовувати релігійне життя українців у Каринтії.

Історична довідка

Після Другої світової війни дієцезія Гурка запропонувала вірним Української Греко-Католицької Церкви, які там проживали на той час, відвідувати Божественну Літургію у візантійському обряді по неділях. Після війни до 1970-х років парафією в Клагенфурті опікувався о. Ковалюк, який доїздив із Ґрацу.

У 1976 році у богослужіннях зазвичай брали участь від 80 до 120 вірних. Під час каденції Прелата Др. Остейм-Дзеровича (центральний парох греко-католицької парафії св. Варвари у Відні) візантійську Літургію служили в першу неділю кожного місяця в церкві капуцинів (Клагенфурт, Waaggasse 15). Також було богослужіння 26 грудня, пізніше, з 1976 року, велике освячення води 6 січня, потім Велика Літургія Великодня у Світлий понеділок, доповнена частинами воскресної утрені. Зазвичай у червні відбувалася урочиста Літургія та поминання загиблих на козацькому цвинтарі в Лінці/Східний Тіроль.

У 1990-х роках, з нагоди свого візиту до Відня, колишній Глава УГКЦ Блаженніший Кардинал Іван Любачівський разом із прелатом Остхаймом-Дзеровичем відвідав громаду в Клагенфурті.

Під час каденції Віктора Курмановича (адміністратор церкви св. Варвари у Відні 2000–2007) громада почала відправляти свої богослужіння в «Heiligengeistkirche», якою опікуються урсулінки.

Починаючи з 2000 року, кількість вірних, які ще могли приходити на Літургію, помітно зменшилася. Часто приходило лише 10–12 людей. Багато з них померли, інші за станом здоров’я вже не могли брати участь у богослужінні. Адміністратор парафії Віктор Курманович спочатку відвідував парафію раз на два місяці, потім з 2003 року лише двічі на рік — на Великдень та Різдво.

У 2007 році Парафію Св. Варвари у Відні очолив д-р. Тарас Шагала, який до 2010 року продовжував приїздити до Клагенфурта на Великдень і Різдво. У 2011 році богослужіння у візантійському обряді не відправлялися.

У 2012–2013 роках протоієрей маг. Олег Ковтун, священник парафії Св. Варвари, намагався відродити парафію в Клагенфурті, але це було непросто через брак потенційних парафіян.