«Помолімося за тих, кому ворог відмовив у гідному похованні, над ким не дзвонили церковні дзвони, не співали молитов»,- Глава УГКЦ у 227-й день війни

Предстоятель зазначив, що ворог знову атакував Запоріжжя та Харків. Зокрема знищив одну із лікарень Харкова. Палає центр міста. Особливо злочинними виглядають невпинні російські обстріли Запорізької атомної електростанції. Знову вона стала епіцентром цих атак, хоча знаходиться на окупованій росіянами території. Там почалася пожежа, відключене енергопостачання й справді є великі загрози нової атомної катастрофи.

Архиєрей продовжив роздуми над тим, що нас робить сильними в обставинах війни. «Стійкість — це про силу нашої єдності і взаємної підтримки. Стійкість — це про глибину і повноту міжособових людських стосунків».

«Ми знаємо, що людина — це істота, яку Господь Бог сотворив на свій образ і подобу, істота, яка себе розкриває, яка зростає, формується в мережі людських стосунків. Наша особистість, яку ми формуємо упродовж життя, є мереживом людських стосунків. Коли людина замикається у собі, обриває стосунки з іншими людьми, вона зникає, стає вразливою, не може перетривати, особливо в час важких випробувань. Тому в унісон з різними науковими дослідженнями ми мусимо сьогодні ствердити, що наша стійкість базується на глибині наших стосунків — на рівні сім’ї, на рівні спільноти, народу, людства».

Блаженніший Святослав наголосив, що стійкість, здатність перетривати, залежить від нашої взаємної відданості і турботи, здатності плекати взаємну довіру. «Не лише наважуючись довіряти, але й працюючи над тим, щоб бути вартими довіри. І це, мабуть, один із тих уроків, який нам найважче дається на національному рівні. Але це наш виклик, це наше запрошення. І ми молодці, ми вчимося. Зокрема ці труднощі нас гуртують, показують, що Господь Бог завжди поруч ставить людей, яким можна і варто довіряти. Тому каже Книга мудрості Сираха: „Вірний приятель — це міцна захорона, хто знайшов його, той знайшов скарб“. І тому зараз, коли бачиш, скільки людей проявляють неймовірну мужність та витривалість, чесність та щедрість, професійність і людяність, росте відчуття віри у свій народ. Чути, як глибоко резонує у кожній клітинці оте Симоненкове: „Народе мій, народ мій є, народ мій завжди буде“. Нехай Господь Бог поможе нам не боятися довіряти, а відтак бути гідними довіри і обмінюватися нашою силою. І тоді ми встоїмося як народ».

Патріарх нагадав, що в кожну суботу, відповідно до традиції нашої Церкви, ми молимося за покійних. Та закликав усіх вірних помолитися за жертв цієї війни в Україні. За наших військовослужбовців, синів і дочок України, які віддали своє життя за її свободу. «Пом’янімо їх сьогодні у наших молитвах і наших заупокійних богослужіннях».