«Росія вбила вже 422 українські дитини і залишила 1 400 000 українців без питної води»,- Глава УГКЦ у 232-й день війни

За його словами, за останню добу знову на всій лінії фронту ідуть тяжкі, кровопролитні бої. Найбільш важкою ситуація є на Донеччині біля Бахмута й Авдіївки, де ворог невпинно, по кілька разів на день, атакує українські позиції. Але наше військо стійко та мужньо відбиває ці атаки.

Ворог знову випускає по мирних містах і селах України ракети. Постраждало близько 40 міст і сіл України від цих жахливих обстрілів. Хоча інтенсивність атак на міста і села порівняно з кількома днями тому зменшилася, але росія знову невтомно атакує міста і села з повітря.

«Вчора, на щастя, з-під завалів в Миколаєві дістали живу дитину. Ми тішилися цими кадрами, але, з іншого боку, нам болить серце за ті міста, які щоденно стають жертвами російських ракетних і бомбових атак», — сказав Глава Церкви.

Внаслідок цих ракетних і бомбових ударів, відзначає Предстоятель, було пошкоджено енергопостачання України. Майже третину об’єктів, які генерують, розподіляють і постачають електричну енергію, було пошкоджено. У великих містах брак електричної енергії відразу перетворюється на серйозну проблему браку води.

«Ми мусимо робити все можливе, щоб спраглого напоїти в нашій Батьківщині. Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — наголосив Блаженніший Святослав.

Предстоятель продовжив роздуми про чесноту стійкості і як нам вистояти серед цього шаленого, жахливого болю, який зростає у тілі нашого народу.

Чи це можна зробити взагалі? «Народ-страстотерпець, наші герої, мученики кажуть, що це можливо. Часом ми не можемо змінити обставин, не можемо втекти від нашого болю, але здатні змінити наше ставлення до нього, щоб не піддаватися страхам і фобіям, які часом хочуть заповнити наш внутрішній, духовний світ, нашу свідомість, наш розум і нашу волю, а відтак нас паралізувати. Бо страхи — це те, що ворог хоче сьогодні навіяти українцям», — переконує духовний лідер.

Страхи, вважає Предстоятель, завдають нам найбільшої шкоди, коли панують у нашій голові. Їх слід називати на ім’я. Варто виписати їх на аркуші паперу і подивитися їм в очі. Тоді вони, як і наш біль, втрачають свою силу.

«Щоб стати стійким, треба навчитися контролювати власне життя і не віддавати його страхам і тривогам… Опанування болю розпочинається з опанування самих себе. Виявом останнього є усвідомлення та прояв вдячності. Ми вже роздумували про те, що вдячність робить нас сильнішими. Вдячність Богові і добрим людям дає нам силу опанувати власні страхи. Люди, які практикують вдячність, менше піддаються стресам, кажуть психологи і медики», — сказав Блаженніший Святослав.