«Під час фільтрації батьки з жахом бачать, що їхню дитину в них забирають. Де ці діти?»,- Глава УГКЦ у 238-й день війни

Предстоятель відзначив, що ворог знову обстрілює наші мирні міста і села з різного виду зброї.

Він розповів, що тільки повернувся із душпастирської поїздки на Одещину та Миколаївщину.

«Я бачив мужні обличчя наших воїнів, заплакані очі матерів. Проте в нашому народі видно незламну волю захищати Батьківщину. І тому, вглядаючись в очі дітей і старших, жінок і мужчин, воїнів і представників української влади, ми можемо з упевненістю сказати: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — сказав духовний лідер.

Блаженніший Святослав розповів, що під час відвідин наших поранених військовослужбовців його особливо вразила розмова з воїном, який пережив дві важкі контузії. Він розповів, що ті, хто пізнав драму війни, хто був на фронті, справді мають поважні труднощі з поверненням до мирного життя.

«Бо дуже легко, — наголосив Глава Церкви, — потрапити на війну, але важко з неї повернутися. Йому здавалося, що навіть у лікарні він перебуває в оточенні ворогів. Скільки ран ця війна завдала навіть тим, хто є найстійкіший, найсильніший!»

У контексті цього загального народного болю Глава Церкви продовжив роздуми над тим, як нам зберегти і захистити українську сім’ю — базову клітинку суспільства, домашню церкву, у якій віками плекалася наша культура, національна свідомість, а головне, передавалася християнська віра.

У цей день Глава Церкви приділив увагу великій небезпеці, яка називається домашнім насиллям.

За його словами, на війні люди часто черствіють, стають нечутливими до болю і страждання найрідніших, найближчих. Пережиті під час війни жахіття супроводжують потім чоловіків і жінок вдома. І для того щоб допомогти родині встоятися, ми всі разом повинні рішуче протидіяти домашньому насильству в усіх його формах.

«Наші родини, — наголошує духовний лідер, — особливо ті, у яких є чоловіки і жінки з досвідом війни — потребують реабілітації, часу і простору для того, щоб знову бути здатними до любові. Вони потребують особливої душпастирської опіки».

Як церковна спільнота, вважає він, ми маємо підтримувати одне одного за допомогою молитви, прихильного ставлення та уваги. Маємо допомогти нашим захисникам все ж таки одного дня вернутися з фронту до нормального сімейного життя.

Блаженніший Святослав розповів, що під час цих відвідин він бачив сльози батьків і матерів, у яких окупанти відібрали дітей. Багато з тих наших співвітчизників, яким вдалося виїхати з окупованих територій, розказують про невимовні приниження і знущання у фільтраційних таборах…

«Молімося за тих, кого насильно вирвали з лона захисту і любові своєї родини, сім’ї», — закликав Блаженніший Святослав.