Представлено «Документ для континентального етапу» Синоду Єпископів

Оприлюднено текст, який буде орієнтиром для континентального етапу XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія».

«Розшири місце твого намету!» (Іс 54,2) – цей заклик з Книги Ісаї обрано як заголовок «Документа для континентального етапу Синоду Єпископів», що приготований на основі консультацій з Божим людом, які Папа Франциск урочисто відкрив у жовтні 2021 року. Вони відбувалися в усіх дієцезіях і єпархіях, а підсумки, опрацьовані на рівні єпископатів, були передані до Генерального Секретаріату Синоду Єпископів і стали основою для приготування цього документа, представлення якого в четвер, 27 жовтня 2022 р., відбулося у Ватиканському прес-центрі.

Документ на кількадесят сторінок є голосом убогих, сімей, батьків і молоді, віруючих і тих, хто віддалився від Церкви, а також тих, хто почувається відкиненим у Церкві, постраждалих від насильства і переслідуваних за віру. Він стане основою для праці другого етапу синодального процесу, перший етап якого залучив вірних, і не тільки їх, до процесу «слухання та розпізнавання». Тепер же ці напрацювання будуть розглянуті на континентальному рівні, щоб запропонувати доробок, який ляже в основу Робочого документа XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія», яка відбуватиметься у двох сесіях в жовтні 2023 і 2024 років.

Як пояснює Генеральний Секретаріат Синоду Єпископів, цей текст покликаний посприяти діалогові між місцевими Церквами та між ними і вселенською Церквою. Це не є підсумок, ані віроучительський документ, як також не є просто виклад місцевого досвіду чи соціологічний аналіз. «Це робочий документ, який старається виокремити голоси Божого люду, його інтуїції, запитання та незгоди».

Документ представляє серію напружень, які вийшли на яв під час першого етапу синодального процесу, чого не потрібно боятися, а сприймати як спонуку до роздумів. Одним із ключових понять тексту є слухання, наголошуючи на тому, що ніхто не є виключеним з цього процесу. Отримані підсумки свідчать про те, що в багатьох спільнотах синодальність була сприйнята як запрошення вислухати тих, хто почувається чужими в Церкві. Незважаючи на культурні відмінності, відзначено схожість між різними континентами у тому, що стосується тих, хто почувається відкиненим у суспільстві та в Церкві.