«Сьогодні постать вчителя в Україні — це постать героя, у руках якого лежить доля майбутнього нашого народу»,- Глава УГКЦ у 269-й день війни

«Знову впродовж останньої доби на всій лінії фронту йшли важкі бої, найбільш запеклі та інтенсивні — на Донеччині. За ранковими повідомленнями, найбільше бойових зіткнень було біля міст Бахмут і Авдіївка на Донбасі. Разом із тим, ворог обстрілював мирні міста і села Батьківщини, зокрема на Півночі вздовж російського кордону. Зазнала великих втрат наша Сумщина. Сьогодні ми отримали звістку про черговий ракетний удар по Запоріжжю. Знову були знищені об’єкти інфраструктури міста і, можливо, під завалами перебувають люди. Там тривають рятувальні роботи. Ворог обстрілює Дніпропетровщину та Миколаївщину, а також звільнені території Херсонщини», — повідомляє Предстоятель ранкові новини з фронту.

«Уся територія України потерпає від браку світла та від холоду. Неможливо налагодити опалення будинків, які постраждали від ракетних російських ударів. Та, незважаючи на ці виклики військового, побутового чи гуманітарного характеру, наш народ непохитний у своїй волі захищати Батьківщину, обстоювати право на існування своєї суверенної, вільної Української держави», — також констатує Глава УГКЦ.

Сьогодні Отець і Глава УГКЦ розпочинає нову серію роздумів над майбутнім нашого народу після перемоги.

На переконання Патріарха, ми не можемо мріяти про наше майбутнє, не можемо серйозно говорити про будівництво держави і суспільства, якщо не подбаємо про належне виховання і про освіту наших дітей.

«Отож якою має бути опіка над молодими поколіннями українців? Як нам сьогодні подбати про шкільну освіту, про вищу школу? Як нам подбати про виховання дітей і молоді в цей період нашого національного буття?» — заохочує до роздумів над цими питаннями Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав зауважує, що наші діти — діти війни — сьогодні є однією з найбільш вразливих верств українського суспільства.

«Серед мільйонів наших біженців, внутрішньо переміщених осіб, майже половину, якщо не більшість, становлять діти різного віку. Як нам подбати про належне виховання і про освіту тих дітей, які потрапили в чужу країну, у чуже мовне середовище, у чужу їм систему шкільної освіти країни їх теперішнього перебування? Це те питання, яке не може не турбувати Церкву, бо вона є матір’ю і учителькою свого народу. Всюди, де формуються наші громади, парафії, біля церкви виростає українська школа», — наголошує він.

Думаю, каже Предстоятель, для кожного з нас постать першої вчительки має вирішальне значення для нашого вміння вчитися. Вона надихнула нас торувати дорогу в країну знань. Ми завжди цінували у своїй першій вчительці її здатність захопити красою того знання, у світ якого вона нас впроваджує. Перша вчителька не тільки вчила нас азів рідної української мови, каліграфічного письма, а й заклала в нас підвалини людяності, — вчила нас бути людьми з великої букви.

«Бути вчителем під час війни — це особливий виклик. Адже діти, замість того щоб безтурботно сидіти за шкільною партою, чують звуки вибухів, ракетних ударів і бомб і питають, де є найближче бомбосховище», — каже Патріарх.

«Боже, благослови Україну! Боже, благослови дітей України! Боже, благослови українську школу, щоб наші сини і доньки навчалися під ясним сяйвом Твого святого хреста! Хай наша школа буде середовищем, у якому діти здобувають не тільки знання, а й моральні засади гідного людського буття. Боже, благослови українське військо, наших захисників Твоєю силою! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!» — просить духовний лідер українців.