Папа до Генеральних настоятелів: служіть у взаємній повазі та діалозі

26 листопада 2022 р, Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Спілки Генеральних настоятелів. Зустріч відбулася у залі засідань Синоду Єпископів у Ватикані. Святіший Отець, віддавши перевагу живому спілкуванню, вручив їм у письмовій формі заздалегідь приготовану промову, зосереджену на темі зустрічі «Покликані бути творцями миру», яка стосується енцикліки Fratelli tutti.

Мир – це Божий дар

«Яким є мир, який дарує нам Ісус, і чим він відрізняється від того, який дає світ? У ці часи, чуючи слово мир, ми маємо на увазі насамперед ситуацію без війни чи завершення війни, стан спокою та благополуччя. Це, як ми знаємо, не цілком відповідає значенню єврейського слова шалом, котре в біблійному контексті має більш ширше значення», – читаємо у промові. Папа Франциск пише, що мир Ісуса – це передусім Його дар, плід милосердя, а тому гармонійною цілісністю стосунків з Богом, з самим собою, з іншими і з творінням, яка виходить з дарування Божого миру. «Мир – це також досвід Божого милосердя, прощення та доброзичливості, що, у свою чергу, дає нам можливість виявляти милосердя, прощення, відкидаючи всі форми насильства та гноблення», – зазначає Святіший Отець.

Будувати мир у власних спільнотах

Виокремлюючи Христовий мир, Папа цитує апостола Павла, який пише, що Ісус зруйнував стіну ворожнечі між людьми, примиривши їх з Богом (пор. Еф. 2, 14-16). Це примирення не є лише відсутністю війни чи навіть рівновагою між протиборчими силами, а «базується на визнанні гідності людської особи і вимагає порядку, в якому справедливість, милосердя та істина нерозривно збігаються», – вказує Святіший Отець. Він стверджує, що бути миротворцями у богопосвяченому житті передбачає жести служіння, братерства й діалогу. «Таким чином богопосвячене життя може стати пророцтвом цього дару, якщо богопосвячені особи навчаться бути його ремісниками, починаючи від власних спільнот, будуючи мости, а не стіни всередині спільноти та поза нею», – пише Папа Франциск, додаючи, що мир є відповідальністю кожного без винятку.

Здійснення служіння настоятеля у синодальному стилі

Наступник апостола Петра не оминає увагою й тему синодальності, вказуючи на те, що богопосвячене життя є синодальним за своєю природою. Відзначаючи потребу переглянути синодальні структури, які відображають елементи синодальності у богопосвячених спільнотах, Святіший Отець закликає передивитись спосіб, у який виконується влада настоятелів, вказуючи на небезпеки у цьому служінні. «Насправді, необхідно бути пильними щодо небезпеки того, що служіння настоятеля може виродитися в авторитарні, часом деспотичні форми, зі зловживаннями сумлінням чи духовностю, які також є сприятливим ґрунтом для сексуального насильства, оскільки людина та її права більше не поважаються. Крім того, існує ризик того, що влада використовується як привілей для тих, хто її має або для тих, хто її підтримує, отже, також як форма спільництва між сторонами, щоб кожен робив те, що заманеться, таким чином парадоксальним чином сприяючи різновиду анархії, яка завдає багато шкоди спільноті», – перестерігає Папа Франциск, вказуючи на здійснення служіння у синодальному стилі в атмосфері слухання, взаємної поваги та діалогу.