Папа Франциск: богослов’я Бенедикта XVI і далі приносить плоди

Спадщина богослов’я та мислення Венедикта XVI й надалі залишається плідною та дієвою. На цьому наголосив Папа Франциск, вручаючи відзнаки цьогорічним лауреатам «Премії Ратцінґера»: єзуїтові о. Мішелеві Феду та професорові Джозефу Галеві Горовіцу Вейлеру.

Всі ми відчуваємося духовну присутність і молитовну підтримку всієї Церкви з боку Папи-емерита. Про це говорив Папа Франциск, який у четвер, 1 грудня 2022 р., очолив у Климентинському залі Апостольського палацу у Ватикані церемонію вручення «Премії Ратцінґера 2022». Він згадав і про особистий досвід. «У мене не бракує моментів братерських і сповнених любові особистих зустрічей з вислуженим Папою. Але теперішня зустріч є важливою для того, щоби наново ствердити також і те, що внесок його богословської спадщини, і більш загально його мислення, і далі залишається плідним і дієвим», – мовив Святіший Отець.

У контексті Другого Ватиканського Собору

У шістдесяту річницю відкриття Другого Ватиканського Собору Папа Франциск нагадав про роль Йозефа Ратцінґера, спочатку як експерта під час його проведення, а згодом як провідника церковної спільноти у впроваджуванні в життя його постанов. За словами Святішого Отця, його попередник навчив нас читати документи собору, застосовуючи «герменевтику реформи і послідовності», а богословський внесок Венедикта XVI залишається актуальним орієнтиром, «який не є спрямованим у минуле, а плідним задля майбутнього». «Цей внесок, – сказав Папа, – дає нам міцну богословську основу для подорожі Церкви, Церкви, яка є живою, яку він нас навчив сприймати і жити нею як сопричастям, як ту, що перебуває в дорозі – у “синоді” – під проводом Господнього Духа, завжди відкрита на місію звіщення Євангелія та служіння світові, в якому вона живе».

Живе богослов’я під знаком діалогу

Це служіння відбувається у різних сферах, також і тих найактуальніших, як інтегральна екологія, захист прав людини, зустріч між культурами. Це підтверджують постаті цьогорічних лауреатів: єзуїт о. Мішель Феду та професор Джозеф Галеві Горовіц Вейлер. Папа Франциск назвав о. Мішеля «видатним спадкоємцем французького богослов’я», яке від Генрі Де Любака до «Sources Chrétiennnes» (Джерел християнства) підживлювало Собор і сьогодні приносить свої плоди. За словами Святішого Отця, погляд його співбрата Феду «не замкнувся у минулому», а «знання традиції віри підтримувало в ньому живе мислення, яке зуміло братися за актуальні теми в сфері екуменізму та стосунків з іншими релігіями».

Професор Вейлер у свою чергу є першим визнавцем юдаїзму, що отримав «Премію Ратцінґера». В дусі Венедикта XVI він досліджував теми, які на думку Папи Франциска мають «суттєву важливість»: від стосунків між вірою та розумом до кризи юридичного позитивізму і конфліктів, породжених необмеженим поширенням суб’єктивних прав, і до «належного розуміння здійснення релігійної свободи посеред культури, яка схильна пов’язувати релігію з приватною сферою». «Папа Венедикт завжди вважав ці теми центральними для діалогу віри із сучасним суспільством. Професор Вейлер не лише поглиблено досліджував їх, але також зайняв сміливу позицію в пошуках згоди щодо фундаментальних цінностей і подолання конфліктів задля спільного блага», – зазначив Святіший Отець.