Глава УГКЦ у 306-й день війни: «Ми всі маємо плекати вкорінення в історію та культуру рідного народу»

Предстоятель нагадав про тяжкі бої на Донеччині й Луганщині, про невпинні обстріли прикордоння Сумщини, деокупованої Херсонщини. Найдраматичніші вони вздовж річки Дніпро. Херсон перетворюється на місто мучеників. Він оговтується після суботньої трагедії, коли росіяни прицільно обстріляли велелюдний центр. Енергетики мужньо продовжують працювати та відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Цього тижня зберігається велика небезпека нових масованих ракетних ударів.

«І ми цього ранку знову дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що ми живі, що можемо на нашій мирній території далі працювати для добра нашого народу, що можемо молитися, наближаючи день за днем нашу перемогу», — сказав Блаженніший Святослав.

Він закликав ще раз прислухатися до голосу української молоді. Бо те, про що вона мріє, над чим працює, є рушійною силою позитивних змін як у нашому суспільстві, так і в нашій Церкві. Молодь за своєю природою спрямована в майбутнє і до вирішення проблем підходить з енергією.

«Проте сучасна культура підштовхує наших молодих людей знецінювати спадок минулого, вважаючи все старе непотрібним, зайвим», — зауважив архиєрей і зазначив, що допомагати молоді відкривати живі скарби минулого, нагадувати про них, щоб вона навчилася користуватися ними у своїх рішеннях і можливостях — це справжній акт любові до молоді.

«Книга Проповідника Старого Завіту каже: „Все нове — це добре забуте старе“. Тому так важливо вміти передати нашим молодим людям скарб мудрості, досвіду попередніх поколінь і допомогти їм зрозуміти, наскільки для них сьогодні важливо плекати своє коріння. Бо ж людина, яка втрачає власне коріння, починає никнути, стає нецікавою для цього світу», — сказав Патріарх.

Він зауважив, що великою проблемою для українців у світі є асиміляція — втрата культурного спадку батьків. Забуваючи своє коріння, людина втрачає розуміння, ким вона є. Стає подібною до рослини, яку в Україні називають перекотиполем.

«Коріння — це не якір, який приковує нас до інших епох, — нагадав Блаженніший Святослав. — Це живий зв’язок із вічно актуальним джерелом нашого буття та власного «я», який потрібний для того, щоб активно, з енергією та динамізмом будувати майбутнє».